Нові медичні стандарти: Чи полегшать вони роботу лікарів та врятують життя українців?
В Україні, в умовах тривалої війни, яка загострила стан здоров’я населення, запроваджено новий медичний стандарт, що покликаний оптимізувати процес госпіталізації пацієнтів. Документ, що набув чинності з 30 липня 2026 року (наказ МОЗ № 1044), чітко визначає критерії для направлення до стаціонару, підстави для перебування в лікарні та режим спостереження, що може тривати до 24 годин. Ці правила стають обов’язковими для всіх медичних закладів, незалежно від форми власності, та лікарів-ФОП, що надають спеціалізовану медичну допомогу.
Чіткі критерії: плюс чи мінус для лікарської практики?
Основна мета нововведення – розмежувати випадки, коли пацієнта необхідно госпіталізувати, коли достатньо амбулаторного лікування, а коли – час для виписки. Важливо, що тепер підставою для госпіталізації є не сам діагноз, а наявність об’єктивних клінічних показань, які неможливо ефективно контролювати поза межами стаціонару. До таких показань віднесено необхідність інтенсивної терапії, внутрішньовенного лікування, високий ризик раптового погіршення стану або потреба в терміновому хірургічному втручанні. Остаточне рішення, як і раніше, залишається за лікарем, який враховує всю клінічну картину.
Екстрена госпіталізація тепер здійснюється цілодобово, без прив’язки до місця проживання пацієнта, і не потребує попереднього погодження дати та часу. Пацієнт виписується одразу після стабілізації його стану.
Проте, нововведення викликало неоднозначну реакцію серед медичної спільноти. Професорка, відома інфекціоністка Ольга Голубовська, висловлює занепокоєння, що нові критерії, які, безумовно, потрібні медицині, можуть “зв’язати руки” лікарям у критичних ситуаціях. Вона зазначає, що лікар позбавляється права на власне клінічне мислення, оскільки будь-яке відхилення від встановлених “таблиць” потребує детальних пояснень та узгоджень. Це створює ситуацію, коли лікар, госпіталізуючи пацієнта без формальних показників, ризикує отримати санкції від Національної служби здоров’я України (НСЗУ) та штрафи для лікарні. З іншого боку, відмова в госпіталізації, яка може призвести до трагічних наслідків, ставить лікаря перед обличчям правоохоронних органів, родичів пацієнта та власного сумління, перекладаючи на нього всю відповідальність.
Реалії впровадження: чи готова система до змін?
До думки Ольги Голубовської приєднується професорка Ольга Богомолець, яка також вважає, що нововведення може бути не на користь українцям. Вона наголошує, що зміни впроваджуються в системі, яка, на її думку, ще не готова до таких радикальних перетворень. Ольга Богомолець піднімає важливе питання: хто вирішуватиме конфлікти між пацієнтом та лікарем, коли людина наполягає на госпіталізації, а критерії цього не дозволяють?
“Я не проти стандартів, але я проти того, щоб реформи впроваджувалися швидше, ніж створюються умови для їхньої безпечної реалізації”, – резюмує професорка Богомолець. Вона підкреслює, що будь-який наказ можна написати на папері, але наслідки його виконання, зокрема, й помилкові, ляжуть на плечі тих лікарів, які не брали участі в його розробці та підписанні.
Ситуація потребує уважного аналізу та, можливо, коригувань, щоб нові стандарти дійсно сприяли підвищенню якості медичної допомоги, а не створювали додаткові бар’єри та ризики для лікарів та пацієнтів.
