Україна перебудовує продовольчу логістику після масштабних російських ударів: очікується незначне зростання цін
Минулорічні атаки Російської Федерації на українські логістичні центри, що сталися, зокрема, в ніч на 5 серпня 2026 року, завдали нищівних ударів по ключовим елементам системи постачання продовольства. За оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства України, близько 90% логістики продуктових мереж було знищено. Ці події призвели до втрат, що обчислюються мільярдами доларів для провідних українських компаній, таких як Rozetka, Епіцентр, Нова пошта, Сільпо, Intertop, Puma, Bosch, Novus та інших. Лише складський комплекс Rozetka у Броварах, який був знищений, оцінювався у 70 мільйонів доларів.
Наслідки руйнувань та нова стратегія постачання
Масштаб руйнувань, спричинений російськими ударами, змусив Україну переглянути свою модель постачання продовольства. За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, новий підхід базуватиметься на двох ключових принципах: розміщення товарів невеликими партіями та пряма доставка від виробника до точки реалізації. Така децентралізована модель, хоча й вимагатиме додаткових транспортних та складських витрат, покликана забезпечити стабільність постачання.
Міністр запевнив, що, незважаючи на перебудову логістики, яка може призвести до тимчасового зменшення асортименту окремих товарів у магазинах, дефіциту продовольства не передбачається. Оцінки Мінагрополітики свідчать, що зростання цін на продукти харчування не буде критичним для споживачів, сягаючи максимум 2,5%. Зокрема, існує достатній потенціал для зберігання овочів, а основні продукти борщового набору будуть вирощені в обсягах, достатніх для задоволення потреб населення.
Історичний контекст: шлях до продовольчої безпеки
Питання продовольчої безпеки є одним із ключових для будь-якої держави, особливо в умовах тривалого конфлікту. Україна, будучи одним із світових лідерів з експорту агропродовольчої продукції, завжди приділяла особливу увагу розвитку свого аграрного сектору та логістичних мереж.
На шляху до незалежності, Україна успадкувала від радянської системи дещо застарілу модель логістики, яка поступово модернізувалася. Після здобуття незалежності, розвиток ринкових відносин сприяв появі нових великих гравців на ринку, таких як “Нова пошта”, “Rozetka”, “Епіцентр”, що трансформували сферу логістики та складських послуг. Ці компанії вкладали значні кошти у створення сучасних розподільчих та сортувальних центрів, які стали основою ефективного постачання товарів по всій країні.
Однак, російська агресія, що розпочалася у 2014 році і загострилася повномасштабним вторгненням у 2022 році, стала серйозним випробуванням для всієї економічної інфраструктури України, включаючи продовольчий сектор. Руйнування логістичних вузлів, як це сталося в серпні 2026 року, свідчить про цілеспрямовані зусилля ворога підірвати економічну стабільність України та спричинити гуманітарну кризу.
Попередні атаки на портову інфраструктуру, які обмежували експорт зерна, та теперішні удари по внутрішній логістиці – це частина стратегії Росії, спрямованої на дестабілізацію українського ринку продовольства. Український уряд та бізнес продовжують докладати зусиль для адаптації до нових реалій, відновлення зруйнованих об’єктів та пошуку альтернативних рішень для забезпечення продовольчої безпеки громадян. Перебудова логістичної моделі, про яку заявив міністр Висоцький, є свідченням стійкості та здатності української економіки протистояти зовнішнім викликам, впроваджуючи інноваційні підходи для забезпечення стабільного постачання товарів першої необхідності.
