Мости Києва: чи справді їм загрожують ракети, і що робити, коли переправи закривають
Російські атаки на українську інфраструктуру, що останнім часом загострилися, підбираються до мостів столиці. Падіння уламків та влучання дронів у районі київських переправ, зокрема Південного та Північного мостів, викликають занепокоєння серед мешканців. Водночас, фахівці зазначають, що стан мостів – це більш комплексна проблема, ніж пряма загроза від ракет.
Київські мости: критичний стан і прихована загроза
Багато ключових мостових споруд Києва перебувають у критичному стані ще до початку останніх масованих атак. Архітектор та інженерний експерт Олег Гречух зазначає, що офіційна статистика щодо стану мостів є закритою інформацією, однак візуальний огляд свідчить про значні проблеми: “Під київськими мостами та шляхопроводами сиплеться бетон і світиться іржава арматура”. Це підтверджується і тим, що деякі шляхопроводи довелося повністю демонтувати та зводити заново.
Існує класифікація стану мостів від першого (новий, повністю придатний) до п’ятого (офіційно непридатний для експлуатації). Незважаючи на це, багато об’єктів продовжують використовуватись.
Загроза від ракет: реальність чи перебільшення?
Пряме знищення опор мосту ракетою чи дроном з повітря є надзвичайно складним завданням. Олег Гречух пояснює, що опори, на відміну від мостового полотна чи прогонових балок, мають значно міцнішу конструкцію та глибоко заховані фундаменти. Навіть методичні та цілеспрямовані удари, як це було з Антонівським мостом, потребують тривалого часу та значних ресурсів. Для руйнування київських мостів, що мають складнішу конструкцію, знадобилася б колосальна концентрація сил та повторні удари, яких поки що не спостерігається.
Однак, локальні пошкодження мостового полотна чи елементів конструкції є цілком можливими. У таких випадках, як правило, потрібен час на обстеження та ремонт. Якщо дрон просто збили, то це може бути лише прибирання уламків. Якщо ж пошкоджено покриття, ремонт може зайняти до доби. Якщо ж зачеплені критичні точки, як-от ванти на вантових мостах (наприклад, Південний або Північний), ремонт стає набагато складнішим інженерним завданням.
Відновлення та захист: реалії та перспективи
Відновлення мосту після влучання залежить від характеру пошкоджень. Локальні ремонти проміжних прольотів чи балок, як-от додаткові підпорні конструкції під мостом Метро, є більш реалістичним шляхом, ніж зведення нового мосту. Вартість повної перебудови середньостатистичного київського шляхопроводу довжиною до 100 метрів може сягати 600-700 млн грн і займати півтора року. Зведення ж нового мосту через Дніпро може коштувати щонайменше 15 млрд грн і тривати понад два роки.
Питання наявності спецсталі для відновлення мостів вирішується. Приклади будівництва цільнозварних металевих мостів у Чернігові та Києві свідчать про те, що матеріали знаходять, навіть в умовах близькості до ворога.
Щодо захисту, то найефективнішим засобом залишається протиповітряна оборона. Пасивні засоби, як-от антидрібні сітки, малоефективні проти потужних дронів. Проте, критичні точки конструкцій мостів можна додатково укріплювати.
У разі тотального блокування основних мостів, гіпотетично можливе розгортання тимчасових понтонних переправ. Хоча це й складна інженерна задача, світовий досвід, як-от відновлення мосту через Десну, показує її реальність.
Для зменшення навантаження на мости та запобігання транспортному колапсу, владі та бізнесу варто зосередитися на переведенні працівників на віддалену роботу, локальній релокації та створенні автономних запасів критичних ресурсів на обох берегах Дніпра. Це дозволить звільнити переправи для оперативних служб, військових та критичних вантажів.
