Масова кібератака на застосунок “Повітряна тривога”: українців попереджали про неіснуючу ядерну загрозу
Увечері 1 листопада користувачі популярного застосунку “Повітряна тривога” отримали низку тривожних сповіщень про нібито ядерну небезпеку, хімічну атаку та загрозу вуличних боїв у Києві. Ці повідомлення, розповсюджені російською мовою, виявилися фейковими та стали результатом масштабної кібератаки на застосунок.
Військові офіційно спростували будь-які реальні загрози, заявивши, що додаток зазнав ворожого впливу. Розробники тимчасово відключили функцію push-сповіщень та зупинили роботу сервісу, закликаючи користувачів не переходити за посиланнями з підозрілих повідомлень. На щастя, застосунок не зберігає персональних даних, тому прямої загрози для користувачів не виникло.
Відновлення роботи та альтернативні способи отримання інформації
Після технічної паузи застосунок “Повітряна тривога” почав поступово відновлювати свою роботу. На карті вже відображаються актуальні рівні небезпеки, а користувачі знову отримують сповіщення про повітряні тривоги, хоча відображення цілей на карті тимчасово призупинено.
На час збою Міністерство цифрової трансформації України надало рекомендації, як залишатися в курсі повітряних загроз. Зокрема, українцям радять увімкнути екстрені сповіщення на смартфоні, які надсилаються незалежно від режиму тиші. Це робиться через налаштування сповіщень у розділі “Екстренні оповістки” на iOS та “Екстрені сповіщення” на Android.
Крім того, важливо стежити за сигналами вуличних сирен та інших систем оповіщення, які працюють у штатному режимі. Усі перевірені новини про повітряні загрози та рух ворожих цілей слід отримувати виключно з офіційних каналів Повітряних Сил ЗСУ у Telegram, WhatsApp та Viber. Для мешканців Києва також доступні сповіщення через застосунок “Київ Цифровий”.
Реакція та наслідки кібератаки
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат підтвердив, що інформація про “Орєшнік” та інші небезпеки не відповідала дійсності. Він наголосив, що додаток “Повітряна тривога” був зламаний, і закликав зберігати спокій та довіряти лише офіційним джеренам.
Примітно, що після атаки на український застосунок, за повідомленнями, мешканці Росії також почали отримувати сповіщення про нібито загрози, а Міністерство надзвичайних ситуацій Росії офіційно заявило про кібератаку на їхні ресурси.
Цей інцидент підкреслює важливість кібербезпеки та необхідність критично оцінювати будь-яку інформацію, особливо ту, що надходить через неперевірені канали.
