Nord Stream 2 оскаржує енергетичну політику ЄС у суді
Компанія Nord Stream 2 AG, що повністю контролюється російським «Газпромом», звернулася до Загального суду Європейського Союзу з вимогою скасувати новий регламент, спрямований на поетапне припинення імпорту російського газу. Позов було подано ще 27 квітня 2026 року, однак інформація про нього з’явилася в Офіційному журналі ЄС лише 15 червня.
Йдеться про регламент від 26 січня 2026 року, який передбачає поступову відмову від постачання російського природного газу до країн Євросоюзу, а також підготовчі заходи для зменшення залежності від російської нафти. У разі, якщо повне скасування документа буде відхилено, компанія наполягає на анулюванні окремих його положень.
У своїй скарзі Nord Stream 2 AG стверджує, що нові правила фактично блокують можливість комерційного використання газопроводу «Північний потік-2». На думку позивача, це рівнозначно позбавленню активу без компенсації та порушує базові права власності. Також компанія заявляє про дискримінацію, оскільки, за її оцінкою, інші оператори інфраструктури опинилися в більш вигідних умовах.
Окрему увагу в позові приділено процедурі ухвалення регламенту. У Nord Stream 2 AG вважають, що документ має ознаки санкційного інструменту, а отже повинен був затверджуватися за відповідною процедурою. Натомість інституції ЄС застосували стандартний законодавчий механізм, що, за твердженням компанії, дозволило обійти суворіші юридичні вимоги.
Серед заявлених претензій — невірно обрана правова база, порушення принципу пропорційності, обмеження свободи підприємницької діяльності, нерівне ставлення до учасників ринку та можливе зловживання повноваженнями з боку європейських органів.
ЄС послідовно скорочує залежність від російських енергоносіїв
Плани відмови від російського газу мають довшу передісторію. Ще у травні 2022 року Європейська комісія представила програму REPowerEU, спрямовану на повне припинення імпорту енергоносіїв з Росії до 2027 року. Ініціатива передбачає диверсифікацію постачань, розширення співпраці з альтернативними постачальниками та запуск механізму спільних закупівель газу для країн-членів.
Попри загальну підтримку, окремі держави висловлювали застереження. Зокрема, Словаччина та Угорщина неодноразово заявляли про ризики для власної економіки та енергетичної стабільності. У 2025 році Братислава навіть блокувала погодження чергового пакета санкцій ЄС, пов’язуючи свою позицію саме з наслідками впровадження REPowerEU.
Наприкінці 2025 року інституції ЄС досягли політичної домовленості щодо ключового регламенту, який закріплює поступову заборону імпорту як трубопровідного газу, так і скрапленого природного газу з Росії. Остаточний текст документа передбачає, що повна юридична заборона набуде чинності 30 вересня 2027 року.
Таким чином, позов Nord Stream 2 AG став одним із перших масштабних юридичних викликів новій енергетичній стратегії Євросоюзу, яка має на меті кардинально змінити структуру постачання енергоносіїв у регіоні.