Центральний банк Росії сигналізує про збереження інфляційних ризиків на тлі нових економічних чинників, зокрема впливу воєнних подій на енергетичний сектор. Про це заявила очільниця регулятора Ельвіра Набіулліна під час брифінгу, оприлюдненого на сайті установи.
За її словами, очікування щодо зростання цін можуть погіршитися через подорожчання пального, яке стало наслідком ударів по нафтопереробній інфраструктурі. Такий фактор, як наголосила глава ЦБ, здатен чинити додатковий тиск на споживчий ринок і впливати на поведінку бізнесу та домогосподарств.
## Ставка знижена, але обережність зберігається
На цьому тлі Банк Росії ухвалив рішення знизити ключову ставку на 0,25 відсоткового пункту — до 14,25%. Водночас регулятор прямо вказав, що темпи пом’якшення монетарної політики залишатимуться стриманими. Причина — стійкі інфляційні загрози, які, на думку центробанку, не дозволяють діяти швидше, попри очікування частини аналітиків.
У попередні роки російський ЦБ уже стикався з подібною дилемою: необхідністю балансувати між підтримкою економічної активності та стримуванням інфляції в умовах санкційного тиску і структурних дисбалансів. Поточна ситуація лише підсилює цю напругу, адже фактори воєнного характеру дедалі більше впливають на макроекономічні показники.
## Політичний контекст і кадрові очікування
Термін повноважень Набіулліної спливає 24 червня 2027 року, і згідно з російським законодавством, вона не зможе залишитися на посаді на четвертий строк. У зв’язку з цим у медіа вже обговорюють можливих наступників. Серед імовірних кандидатів називають заступника керівника адміністрації президента Максима Орешкіна, а також голову Промсвязьбанку Петра Фрадкова.
Додаткову інтригу створила недавня відсутність Набіулліної у публічному просторі, яка спричинила хвилю припущень щодо можливих змін у фінансовому блоці влади. У Центробанку згодом пояснили цю паузу, однак інтерес до теми кадрових ротацій не згасає, зважаючи на загальний політичний і економічний фон у країні.
У сукупності ці фактори — від інфляційних ризиків до внутрішньоелітних очікувань — формують складне середовище, в якому російський регулятор змушений коригувати свою політику, реагуючи не лише на економічні, а й на геополітичні виклики.
