Британський орган із контролю за дотриманням санкцій переглянув умови тимчасової ліцензії для Lukoil International та пов’язаних із нею структур, послабивши обмеження на фінансові операції. Відтепер компаніям із Великої Британії дозволено здійснювати платежі на рахунки австрійського підрозділу російського нафтового гіганта, якщо ці рахунки не підпадають під замороження.
Про зміну повідомило агентство Reuters із посиланням на Office of Financial Sanctions Implementation (OFSI). У відомстві вилучили норму, яка зобов’язувала спрямовувати кошти виключно на заблоковані рахунки, однак причин такого рішення офіційно не пояснили.
## Що змінилося в санкційному режимі
Оновлена ліцензія фактично відкриває можливість для продовження операцій між британськими компаніями та Lukoil International. Йдеться насамперед про фінансові розрахунки, які раніше були значно обмежені через вимогу акумулювати кошти на спеціальних рахунках із замороженим статусом.
Водночас OFSI окремо підкреслює: пом’якшення не означає повної лібералізації. Перекази коштів безпосередньо до російської материнської компанії «Лукойл» залишаються забороненими. Таким чином, контроль за рухом фінансів у межах санкційної політики зберігається, хоча і в більш гнучкому форматі.
Чинність цієї ліцензії обмежена в часі — вона діє до 25 серпня. Документ залишається частиною ширшої санкційної архітектури, запровадженої проти Росії після повномасштабного вторгнення в Україну.
## Контекст санкцій і затримок із продажем активів
Санкційний тиск на російський енергетичний сектор посилився восени 2025 року, коли США ввели обмеження проти «Лукойлу», «Роснефти» та їхніх дочірніх структур. Однією з вимог стало поступове відчуження міжнародних активів.
Початково крайній термін для продажу іноземних активів «Лукойлу» встановили на грудень 2025 року. Проте дедлайни неодноразово переносили — спершу на січень, далі на лютий, квітень, травень і кінець травня 2026 року. Такі затримки свідчать про складність угод і політичну чутливість процесу.
За даними Reuters, Сполучені Штати також свідомо уповільнювали продаж активів компанії. Це розглядалося як інструмент впливу в ширших геополітичних переговорах, зокрема в контексті пошуку шляхів завершення війни в Україні.
На цьому тлі рішення британського регулятора виглядає як спроба збалансувати санкційний тиск із практичними потребами бізнесу, який продовжує взаємодіяти з міжнародними структурами російських компаній поза межами прямого фінансування РФ.
