Міжнародна група дослідників описала новий вид грибів, який паразитує на іншому відомому паразиті — збуднику так званого «зомбі-ефекту» у мурах. Йдеться про гриб роду Ophiocordyceps, що здатен змінювати поведінку комахи, змушуючи її підніматися вище над землею, де після загибелі з тіла виростають спороносні структури.
У науковій роботі, оприлюдненій у журналі Phytotaxa, вчені з Університету Малайзії в Сабаху повідомили про відкриття організму, який живиться саме цим грибом. Новий вид отримав назву Pleurocordyceps cornusynnemata і був знайдений у тропічному лісі долини Данум. Дослідники класифікують його як гіперпаразита — тобто паразита, що існує за рахунок іншого паразита.
Паразит, що атакує паразита
На відміну від Ophiocordyceps, який впливає на нервову систему мурахи, нововиявлений гриб не взаємодіє безпосередньо з комахою. Він проникає в тіло зараженого хазяїна й розвивається, використовуючи тканини самого грибка-паразита. Таким чином, Pleurocordyceps cornusynnemata фактично «перехоплює» ресурси у свого біологічного конкурента.
Назва виду відображає його морфологічні особливості: латинське «cornu» означає «ріг» і вказує на характерну форму структури, а «synnemata» описує специфічні спороносні утворення. За словами керівника дослідження Джая Сілана Сатії Сілана, це перший відомий представник свого роду з подібною будовою.
Хоча сам феномен гіперпаразитизму не є новим — його походження простежують ще з юрського періоду, приблизно 200 мільйонів років тому — кожне таке відкриття допомагає краще зрозуміти складні взаємодії у природних екосистемах.
Екологічне значення і практичні перспективи
Гіперпаразити відіграють важливу роль у регуляції чисельності патогенів. У деяких випадках вони вже використовуються як природні засоби боротьби зі шкідниками. Наприклад, гриб Coniothyrium minitans застосовують для контролю збудника білої гнилі, що вражає сільськогосподарські культури.
Вчені припускають, що подальше вивчення Pleurocordyceps cornusynnemata може відкрити нові можливості для біологічного захисту рослин або глибшого розуміння механізмів паразитизму. Особливо це важливо у випадках, коли йдеться про складні багаторівневі взаємодії між організмами.
Паралельно інші дослідження демонструють, наскільки радикально паразитичний спосіб життя може змінювати поведінку і фізіологію істот. Зокрема, раніше науковці описали кровосисну муху, яка після знаходження хазяїна втрачає крила і частково змінює свою сенсорну систему, що дозволяє їй ефективніше пристосуватися до нового способу існування.
