:::writing block
Від приватного сектору до державного управління
Сергій Корецький, якого в урядових колах називають основним претендентом на посаду прем’єр-міністра України, пройшов шлях від рядового працівника до керівника великих компаній паливно-енергетичного сектору. Родом із Луцька, він починав кар’єру охоронцем у бізнес-структурі «Континіум», де згодом перейшов до фінансової аналітики, а пізніше очолив управлінську вертикаль компанії.
У 2000-х роках Корецький також мав досвід взаємодії з політикою: був помічником народного депутата Ігоря Єремеєва та навіть балотувався до Верховної Ради, однак безуспішно. Основну ж професійну реалізацію він отримав у бізнесі, де зосередився на управлінні та розвитку великих підприємств.
У 2013 році Корецький очолив мережу автозаправних станцій WOG. За час його керівництва компанія суттєво змінила підхід до клієнтського сервісу, зробивши ставку не лише на продаж пального, а й на розвиток супутніх товарів — передусім кави та їжі. Це дозволило значно збільшити потік клієнтів і частку додаткових продажів. Водночас компанія пережила внутрішню кризу після загибелі співвласника та боргових проблем, які вдалося частково стабілізувати.
Після виходу з WOG Корецький започаткував власний бізнес у сфері кави, а згодом повернувся до управління великими структурами, вже у державному секторі.
Досвід антикризового менеджменту та виклики на рівні держави
Після націоналізації «Укрнафти» та «Укртатнафти» саме Корецькому доручили керівництво цими активами. За короткий період компанії продемонстрували суттєве зростання фінансових показників. Ключову роль у цьому відіграли зміни в системах закупівель і реалізації продукції, а також переорієнтація на державних споживачів — зокрема сектор оборони та критичної інфраструктури.
У 2025 році він очолив «Нафтогаз України» у період, коли компанія зіткнулася з низкою серйозних викликів: атаками на інфраструктуру, скороченням запасів газу та необхідністю швидкого залучення фінансування. За цей час було отримано кредити від державних банків і міжнародних партнерів, що дозволило забезпечити стабільне проходження опалювального сезону.
За даними профільних експертів, Корецький демонструє здатність швидко реагувати на кризові ситуації, концентруючись на практичних рішеннях і фінансовій стабілізації. Саме цей досвід, за інформацією джерел, став одним із ключових аргументів на користь його кандидатури на чолі уряду.
Водночас потенційне призначення викликає дискусії через обмежений політичний досвід кандидата. Його стиль управління описують як технократичний, орієнтований на результат і командну роботу, але без активного залучення до політичних процесів. У разі призначення це може стати як перевагою, так і викликом в умовах необхідності постійної взаємодії з парламентом та іншими центрами впливу.
:::