Ринок праці та демографічний виклик
Український уряд розглядає демографічний фактор як ключ до відновлення економіки після війни. За оцінками посадовців, для стабілізації ринку праці країні необхідно забезпечити приріст населення на рівні близько 3,1 мільйона осіб упродовж перших 3–5 років після завершення бойових дій. Йдеться не лише про природне зростання, а й про повернення громадян з-за кордону та залучення робочої сили.
Скорочення чисельності населення і масова міграція під час війни вже призвели до дефіциту кадрів у низці галузей — від будівництва до промисловості. Урядові програми відновлення, як очікується, будуть тісно пов’язані з політикою стимулювання зайнятості та повернення українців.
Удари по інфраструктурі та енергетичні ризики
Російські атаки продовжують завдавати економічних збитків на місцях. У Сумах пошкоджено сортувальний центр «Нової пошти», де перебували відправлення на суму понад 42 мільйони гривень. Удар по логістичній інфраструктурі створює додаткові труднощі для бізнесу та доставки товарів у прикордонних регіонах.
У Тростянці на Сумщині ситуація ще складніша: внаслідок обстрілів знищено всі автозаправні станції. Місцева влада розглядає можливість розгортання мобільних заправок, щоб забезпечити базові потреби транспорту та критичних служб.
Паралельно тривають процеси у сфері антикорупційної політики. Спеціалізована антикорупційна прокуратура ініціювала процедуру визнання необґрунтованими активів, які приписують віцепрем’єр-міністру з відновлення Олексію Кулебі. У разі відповідного рішення суду ці активи можуть бути конфісковані в дохід держави.
Окрему увагу привертає ситуація на енергетичному ринку. Секретаріат Енергетичного Співтовариства висловив застереження щодо чинної моделі покладання спеціальних обов’язків (ПСО), яка регулює ціни на електроенергію для населення. Європейські партнери вказують на ризики для конкурентності ринку та можливі викривлення ціноутворення.
Водночас Україна нарощує тиск на російський нафтогазовий сектор. Останніми місяцями зросла інтенсивність ударів по нафтопереробних заводах, базах зберігання пального та елементах трубопровідної інфраструктури РФ. Така стратегія спрямована на послаблення ресурсної бази противника і створення додаткових обмежень для його військово-промислового комплексу.
