Київ ризикує зустріти опалювальний сезон без належної підготовки: земельні баталії гальмують енергетичну незалежність
Українська столиця знову опинилася на порозі опалювального сезону, стикаючись з реаліями, які, на жаль, стають дедалі передбачуванішими. З огляду на ймовірний дефіцит ракет-перехоплювачів для систем ППО, зокрема Patriot, існує висока ймовірність подальших руйнувань критичної енергетичної та теплової інфраструктури. Хоча дефіцит електроенергії частково може бути компенсований з Об’єднаної енергосистеми, теплова мережа залишається найбільш вразливою ланкою, особливо в зимовий період.
Наслідки минулих атак, зокрема ударів по ТЕЦ-4 та ТЕЦ-6 у 2025-2026 роках, призвели до тривалих відключень опалення на лівому березі Києва в умовах аномально холодної зими. Саме тому місто активно розпочало масштабну підготовку, що включає будівництво нових та відновлення старих котелень, аби створити альтернативу централізованому теплопостачанню. Однак, як з’ясувало видання NV Бізнес, низка обставин суттєво розтягнула терміни виконання цих робіт, ставлячи під загрозу готовність столиці до наступного холодного сезону.
Земля як головний камені спотикання
Три ключові теплоелектроцентралі Києва – ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 – сумарно забезпечують близько 2,7 гігавата теплової потужності. Тривалий час це цифра була головним аргументом міської влади, яка стверджувала про неможливість створення паралельної, децентралізованої системи теплопостачання такого масштабу за короткий термін.
Проте, реальність виявилася дещо обнадійливішою. За розрахунками Державного Агентства відновлення, для задоволення мінімальних потреб, зокрема, правобережної зони ТЕЦ-4 (Дарницький та частини Дніпровського районів), достатньо 350-390 МВт теплової потужності (300-335 гігакалорій на годину). Агентство ж орієнтується на створення більшого запасу – до 560 МВт (480 гігакалорій на годину). Одна з перспективних станцій розташована на межі зон ТЕЦ-4 та ТЕЦ-5. Успішна модернізація з’єднань та заміна старих агрегатів дозволить цій новій потужності забезпечувати теплом одразу дві зони, включаючи найпроблемніший Печерський та Звіринецький райони.
Сергій Сухомлин, колишній очільник Держагентства відновлення, наголосив, що поштовхом до реалізації цього проєкту стала кризова ситуація в лютому 2026 року, коли удари по ТЕЦ залишили місто без тепла. Тоді уряд та київська влада розпочали розробку плану на наступний опалювальний сезон, взявши за взірець успішний досвід Харкова, який, попри атаки на ТЕЦ, зумів зберегти свою систему опалення завдяки швидкій децентралізації генерації. Саме тоді Агентство отримало доручення реалізувати подібний проект для зони ТЕЦ-4.
Нафтогаз планує взяти на себе будівництво ще однієї невеликої котельні потужністю близько 40 МВт, перенісши до Києва об’єкт з іншого регіону. Триває переговорна процедура з підрядником щодо ще однієї газової напівпідземної котельні потужністю 120 МВт, де переважно використовуватиметься українське обладнання.
Однак, як зазначає Сухомлин, ключовою проблемою виявилася не відсутність фінансування чи обладнання, а доступ до земельних ділянок. Якщо навесні він прогнозував завершення робіт до початку опалювального сезону, то зараз говорить про зсув графіка – більшість робіт буде завершено лише до кінця року. “Ми не можемо працювати окремо від Києва: під ці об’єкти потрібні земельні ділянки, а це рішення сесії Київради”, – пояснює він. За його словами, місто спочатку виділило кілька ділянок, але потім без пояснень змінило своє рішення, що змусило Агентство повторно проводити інженерні розрахунки.
“Слідкуйте за руками”: маніпуляції із землевідведенням
Ситуація із землевідведенням для нових генеруючих потужностей столиці викликає численні запитання. Лілія Пашинна, представниця бюджетного комітету Київради, зазначила, що за останні три місяці Київрада провела кілька сесій, на яких надавалися земельні ділянки для будівництва об’єктів, зокрема для ДТЕК та Київтеплоенерго. Теоретично, адреси могли змінюватися чи пропонуватися заново, проте це не є порушенням регламенту Київради, який дозволяє повторно подавати проекти рішень, навіть якщо попередні не отримали розвитку через відсутність підпису голови КМДА.
NV Бізнес отримав доступ до рішення Київради від травня 2026 року та суміжних документів, які стосуються “Комплексного плану стійкості територіальної громади Києва”. Йдеться про резервні джерела теплопостачання для лівобережної частини міста з чітко визначеними локаціями. Однак, через два тижні Департамент ЖКГ назвав затверджені адреси “орієнтовними”, зазначивши, що остаточні локації визначає замовник – Агентство.
При цьому, адреси фактично надаються містом, а не урядовим Агентством. Важливо, що одна з погоджених ділянок у подальших переліках вже не фігурує. Таким чином, міська рада юридично затверджує конкретні ділянки, а потім виконавчий орган зазначає, що параметри потребують уточнення. Це означає, що команда міського голови щонайменше один раз документально змінила адреси ділянок без пояснення причин, що відтермінувало початок інженерних робіт. Грифи “для службового користування” дозволили приховати ці зміни від громадськості.
Пресслужба Кличка переадресувала запит щодо заміни земельних ділянок до помічниці першого заступника міського голови Миколи Пантєлєєва. Юлія Грамотна повідомила, що місто сприяє реалізації плану енергостійкості та виконує всі необхідні процедури. Щодо землевідведення, вона зазначила, що Київрада ухвалила відповідні рішення, але процес розгляду тривав довше через помилку в адресі ділянки.
Існує також версія про більш глибокий конфлікт інтересів. За даними джерел, виконавці на боці міста діють обережніше, ніж команда Агентства. Крім того, тривала суперечка щодо параметрів проектів децентралізації: Держаудитслужба наполягала на економії коштів, тоді як інші органи вимагали диверсифікації ризиків. Поки відомства обмінювались бюрократичними листами, правоохоронці активно працювали над підозрами для місцевих чиновників, що знижувало мотивацію останніх ухвалювати рішення.
Представниця бюджетного комітету Київради впевнена, що місто не зможе реалізувати власну програму підготовки до опалювального сезону навіть наполовину.
Ще однією версією, яку розглядають стейкхолдери, є те, що зміни в ділянках могли бути вигідними для певних забудовників, які неофіційно зверталися до керівництва міста з проханням перенести котельні на інші території. Така зміна ділянки, яка має розвинену інфраструктуру, може стати привабливою для майбутніх інвестицій у будівництво, особливо якщо безпекова ситуація в Києві покращиться. Не виключено, що забудовників турбують і власні зведені об’єкти, поява котелень поруч несе ризики ураження під час повітряних атак, а також репутаційні ризики. На запитання кореспондента NV Бізнес ані Кличко, ані Пантєлєєв не надали прямої відповіді щодо звернень забудовників. Версія про помилку в адресі, озвучена Грамотною, не виглядає переконливою.
