Цифрове золото: ринок сягне $170 мільярдів до 2031 року завдяки зростанню попиту та новим технологіям
Світ спостерігає за стрімким розвитком ринку цифрового та токенізованого золота, обсяг якого, за прогнозами аналітиків, досягне 160-170 мільярдів доларів до 2031 року. Цей тренд зумовлений поєднанням зростаючого інтересу молодих інвесторів до захисних активів та цифровою трансформацією фінансових інструментів, яка робить інвестиції в золото доступнішими та зручнішими.
Згідно зі спільним дослідженням Всесвітньої ради по золоту (WGC) та Boston Consulting Group (BCG), поточний обсяг ринку цифрового золота оцінюється у 45-55 мільярдів доларів. Однак, у базовому п’ятирічному сценарії прогнозується щорічне зростання на 27%. Більш оптимістичний прогноз, за умови швидкого усунення регуляторних перешкод, передбачає досягнення ринком 270-280 мільярдів доларів, а потенційний довгостроковий попит може сягнути вражаючих 700 мільярдів доларів.
Найбільш динамічним сегментом є токенізоване золото – цифрові активи, забезпечені 100% фізичним золотом, що зберігається у сховищах. З кінця 2024 року цей напрямок зріс приблизно вп’ятеро, досягнувши 6 мільярдів доларів. У першому кварталі 2026 року обсяг спотових торгів токенізованим золотом перевищив 90 мільярдів доларів, що більше, ніж за весь 2025 рік.
Нова хвиля інвесторів та азійський досвід
Дослідження, проведене серед понад 12 000 роздрібних інвесторів у 12 країнах, показало, що майже 90% респондентів готові інвестувати в цифрові золоті активи за наявності прозорого забезпечення та чіткого регулювання.
Ключовим драйвером зростання є нові учасники ринку, які раніше не інвестували у класичні дорогоцінні метали. Близько 65% прихованого попиту надходить від осіб, які ще не володіють золотом. Крім того, 52% існуючих власників цифрового золота вперше придбали саме цей формат, а згодом, ознайомившись із технологією, також інвестували у фізичні злитки чи монети. Очікується, що до 2031 року це створить новий попит на фізичне золото обсягом 95 мільярдів доларів.
Цікаво, що обізнаність про цифрові золоті продукти серед молоді (25-34 роки) сягає 50%, тоді як серед старшого покоління (від 55 років) цей показник становить лише 23%. Особливо активно цифрові золоті активи інтегруються на розвинених азійських ринках, таких як Китай, Індія та Індонезія. Там, завдяки інтеграції в банківські супердодатки, рівень проникнення інструменту в сім разів вищий, ніж на Заході.
Шлях до стандартизації та український контекст
Для забезпечення стабільності та стандартизації ринку Всесвітня рада по золоту розробляє загальну інфраструктуру “Gold as a Service” («Золото як сервіс»). Ця ініціатива допоможе емітентам ефективно вирішувати питання закупівлі, зберігання та відповідності нормативним вимогам.
В Україні золото традиційно вважається надійним інструментом захисту заощаджень від інфляції та девальвації. Однак, купівля фізичних злитків ускладнена через високі комісії, обмежену доступність та ризики безпечного зберігання. Теоретично, токенізовані золоті активи могли б стати альтернативою для українських інвесторів та фінтеху. Однак, наразі впровадження таких інструментів стримується обмеженнями Нацбанку на виведення капіталу, відсутністю чіткої податкової бази для віртуальних активів та валютними лімітами воєнного стану.
Проте, в перспективі післявоєнного відновлення та гармонізації українського законодавства з європейськими нормами, розгортання цифрових золотих продуктів через банківські застосунки може стати реальним інструментом для залучення позабанківських заощаджень громадян.
