США імпортували першу партію білоруських добрив: політична акція чи ринковий хід?
До порту Нового Орлеана прибула перша за чотири роки партія білоруських калійних добрив – 30 тисяч тонн. Цей імпорт, обсягом значно меншим за річне споживання США (близько 13 млн тонн), розглядається як політичний сигнал президента Дональда Трампа, спрямований на тиск на Канаду, яка є основним постачальником калію для американського ринку.
Навіщо Трампу угода з Лукашенком?
Заява Дональда Трампа про готовність закуповувати білоруський калій за значно нижчою ціною, ніж пропонує Канада, пролунала на тлі торговельних суперечок з Оттавою. Він анонсував «масштабну угоду», яка, за його словами, буде вигідною для американських фермерів. Водночас, президент Білорусі Олександр Лукашенко підтвердив можливість відновлення продажів, але поставив умову щодо «розморожування» понад 40 мільйонів доларів білоруських коштів, заморожених в американських банках.
Однак, аналітики сумніваються в економічній доцільності такої угоди для Білорусі. Попри заяви Трампа про нижчі ціни, експерти вказують на те, що канадська сировина ближча до США і коштує на 35% дешевше. Транспортування добрив з Білорусі, яке часто здійснюється через російські порти, займає значно більше часу та втричі здорожчує логістику. Крім того, білоруські добрива не можуть безперешкодно транспортуватися через територію Європейського Союзу через чинні санкційні обмеження.
Політичний тиск та переговори
Слова прессекретарки Світлани Тихановської Анни Красуліної свідчать про те, що заява Трампа є скоріше політичним сигналом, ніж укладеною домовленістю. Вона припускає, що це може бути спробою тиску США як на Канаду, так і на Білорусь. Наближення проміжних виборів у США також могло вплинути на активність Трампа, який прагне просунути свої ініціативи до листопада.
Деякі експерти, як-от керівник Народного антикризового управління Білорусі Павло Латушко, вважають, що Лукашенко намагається домогтися зняття американських санкцій з експорту добрив в обмін на «дозоване звільнення» ув’язнених. Така «дипломатія помилувань», на його думку, є цинічним торгом, де Мінськ спочатку масово ув’язнює людей, а потім відпускає їх малими групами.
Санкції та воєнні злочини
Головною перешкодою для зняття обмежень з компанії «Білоруськалій» залишається її можлива участь у воєнних злочинах. Розслідування вказують на незаконне вивезення до Білорусі понад 3500 українських дітей, частина з яких утримувалася в таборі, що належить цьому підприємству. Експерти наголошують, що жодні санкції з «Білоруськалію» не можна знімати доти, доки не будуть повернуті всі українські діти.
