Українці після ув’язнення в РФ опиняються в «міграційних тюрмах»: понад 3 тисячі заручників системи
Більше трьох тисяч українців, які відбули покарання в російських колоніях, залишаються утримуваними в депортаційних центрах РФ. Це так звані “міграційні в’язниці”, де люди опиняються через відсутність документів та складні дипломатичні механізми повернення, повідомляють правозахисники. Ситуація ускладнюється розірванням дипломатичних відносин між Україною та Росією, що робить консульський захист українських громадян неможливим.
Одним із таких в’язнів системи є Валентин Вигівський. Після 11 років незаконного ув’язнення за сфабрикованою справою про “шпигунство” його перевели до центру тимчасового утримання іноземців у Кірово-Чепецьку. Там він перебуває вже понад рік, не маючи змоги повернутися додому через протермінований паспорт.
12 років неволі: від пастки ФСБ до депортаційного центру
Історія Валентина Вигівського почалася у 2014 році, коли він, підприємцем із Києва, поїхав до окупованого Сімферополя, щоб передати кошти на лікування дідуся давньої подруги-росіянки. Поїздка виявилася пасткою, влаштованою ФСБ. Після затримання Вигівського катували та змушували до співпраці, але він відмовився. Рік по тому його незаконно засудили до 11 років позбавлення волі за “шпигунство”.
“На Луб’янці в першу вже ніч пояснили, скільки мені буде. Якщо ти не будеш все підписувати, що ми тобі диктуємо, буде 16 років. Не будеш нам заважати — все одно ти вже сядеш, бо в нас так прийнято, в нас ніхто не виходить — буде 11 років”, – розповідає Вигівський. Він сподівався на обмін, але термін ув’язнення добіг кінця, і його перевели до депортаційного центру.
Офіційною причиною відсутності можливості виїхати є протермінований закордонний паспорт. “У мене є старий закордонний паспорт, але він недійсний, він був на 10 років. Зараз треба або біометричний нового зразка, і дійсний внутрішній паспорт. А внутрішній паспорт тут нікому не потрібен. Був би закордонний паспорт, то могли би на літак посадити”, – пояснює він.
«Міграційні тюрми» як наслідок російського законодавства
За словами колишнього політв’язня Костянтина Давиденка, після завершення терміну ув’язнення українці потрапляють у замкнене коло. Російське законодавство передбачає депортацію іноземців після звільнення, але існує негласне розпорядження не депортувати українців. Формальним прикриттям слугує “спеціальна воєнна операція” та закритий кордон.
Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова пояснює, що російська Федерація змінила своє міграційне законодавство, зробивши його жорсткішим. Навіть при наявності чинних документів, українців затримують за порушення міграційного законодавства та утримують у центрах тимчасового утримання іноземних громадян. Це, по суті, “міграційні в’язниці”, де вони чекають на видворення чи депортацію.
Україна та міжнародні партнери шукають шляхи повернення
Через відсутність дипвідносин між Україною та РФ, українські громадяни опиняються без консульського захисту. Росія заявляє про відсутність правових механізмів для видворення на територію України, посилаючись на закритий кордон. Водночас українська сторона працює над пошуком рішень, зокрема, через посередництво міжнародних партнерів.
Міністерство закордонних справ України інформувало батька Валентина Вигівського про наявні механізми допомоги та надало контакти українських дипломатичних установ. Посольство України в Естонії звернулося до естонської сторони з проханням сприяти поверненню Вигівського. Також до Міжнародного комітету Червоного Хреста та Робочої групи ООН з питань свавільних затримань звернулися з проханням посприяти вирішенню ситуації.
Правозахисники зазначають, що немає єдиного органу, який би займався визволенням цивільних українських громадян, і кожен випадок розглядається індивівідуально. Серед можливих механізмів – домовленість омбудсманів, оформлення тимчасового посвідчення на повернення (що потребує вдосконалення дистанційного оформлення) та визначення держави-покровительки.
Найбільш перспективним шляхом вважаються прямі домовленості між уповноваженими з прав людини обох країн. Україна, через Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, планує створити окремий Центр повернення цивільних громадян України, аби комплексно вирішувати подібні випадки.
За оцінками, понад 3 тисячі українців перебувають у депортаційних центрах РФ. Ця кількість може зрости, адже завершуються терміни ув’язнення багатьох політичних в’язнів.
