Економіка Росії: Структурне виснаження чотири роки потому
Російська економіка демонструє чіткі ознаки структурного виснаження, що є наслідком повномасштабної війни проти України, яка триває вже понад чотири роки. Такий висновок випливає з дослідження, проведеного Інститутом світової економіки в Кілі (IfW) та Стокгольмським інститутом перехідної економіки (SITE).
З вичерпанням резервів – до залежності від Китаю
Згідно з даними дослідження, ліквідні активи Фонду національного добробуту (ФНБ), які до початку війни становили 6,5% ВВП Росії, скоротилися до мізерних 1,8%. Додатковим тривожним сигналом є перевищення дефіциту федерального бюджету РФ за перший квартал 2026 року запланованого річного показника. Водночас, доходи від експорту нафти і газу в січні-березні 2026 року впали на 45% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Президент IfW Моріц Шуларік констатує: “У перші роки війни російська економіка показала стійкість, яка перевершила багато очікувань. Проте, зараз резерви вичерпані”. Він підкреслює, що економічна база Росії значно ослабла: бюджетні запаси вичерпані, а економічне зростання припинилося. Навіть імовірне зростання цін на нафту, спричинене війною в Перській затоці, матиме лише тимчасовий позитивний ефект для бюджету.
В умовах зростання військових витрат, Кремль дедалі частіше вдається до позабюджетного фінансування, активного нарощування кредитування та опосередкованої підтримки через банківську систему. Від початку війни в Україні значно зросла заборгованість російських підприємств, оскільки банки переорієнтують ресурси на галузі, пов’язані з військовою промисловістю.
Співавтор дослідження Меттью Кляйн зазначає, що ключовим обмеженням для Росії зараз є не брак фінансових ресурсів, а дефіцит робочої сили, технологій та виробничих потужностей. Хоча Москва все ще здатна мобілізувати додаткові фінансові кошти, в умовах гострої нестачі робочої сили та санкцій, політика зростання витрат ризикує стимулювати інфляцію, а не збільшити військовий потенціал країни.
Дослідження також виявляє зростаючу залежність Росії від Китаю. Наразі близько 35% російського зовнішньоторговельного обігу припадає на КНР. Китай є основним постачальником критично важливих цивільних і військових товарів, а також компонентів для російської військової промисловості. Фактично, три чверті приросту російських закупівель компонентів, що підпадають під західні санкції, з 2022 року здійснюються з Китаю. Залежність Росії від Піднебесної посилюється в таких сферах, як торгівля, технології та фінанси. Як зазначає співавтор дослідження Алісія Гарсія-Ерреро, Пекін може диктувати умови цих відносин.
Зростаюча економічна вразливість Москви надає Заходу можливість для впровадження ефективних політичних заходів. Автори дослідження пропонують посилити контроль за експортом до Росії, зокрема з боку китайських постачальників, а також вжити заходів для скорочення експортних доходів РФ. Раніше агентство Bloomberg повідомляло, що чиновники російського Мінфіну та Центробанку попереджали Кремль про “непосильні” витрати на війну проти України.
