Ожиріння виснажує європейські економіки на мільярди євро щорічно
Економічні збитки від ожиріння та надмірної ваги у восьми європейських країнах сягають від 0,7% до 1,4% внутрішнього валового продукту (ВВП) кожної держави. Дослідження, проведене на замовлення Європейської федерації фармацевтичної промисловості та організацій (EFPIA), виявило, що ці втрати вже перевищують державні видатки на оборону в деяких країнах, зокрема в Німеччині, Іспанії та Ірландії.
Станом на 2024 рік, 26% дорослого населення Європи страждають на ожиріння (ІМТ від 30 і вище), а ще 30% мають надлишкову вагу. Ці показники значно зросли з 1990 року: поширеність надлишкової ваги та ожиріння збільшилася на 22%, а показник самого ожиріння – на 75%. Експерти прогнозують, що до 2035 року понад половина дорослого населення світу матиме проблеми з вагою.
Структура економічних збитків: прямі та непрямі витрати
Загальні прямі медичні витрати на лікування супутніх захворювань, спричинених ожирінням, таких як цукровий діабет 2-го типу, серцево-судинні патології, жирова дистрофія печінки, онкологічні та хронічні респіраторні розлади, становлять 100,4 мільярда євро у досліджених країнах. Найбільша частка цих витрат припадає на Німеччину – 30 мільярдів євро.
Однак, значну частину загального економічного тягаря формують непрямі витрати. До них належать збитки від зниження продуктивності праці, пропуски робочих днів через хвороби, вимушена економічна неактивність та передчасна смертність. Ці фактори, за оцінками дослідження, призводять до втрати 8 мільйонів років здорового життя та 278 000 смертей щорічно лише у восьми проаналізованих країнах.
Український контекст: війна загострює проблему
Ситуація з ожирінням та метаболічними розладами в Україні має власну специфіку, що значно посилилася через повномасштабне вторгнення. За даними ВООЗ та Міністерства охорони здоров’я України, ще до війни понад 59% дорослого населення мали надлишкову вагу, а близько 24-25% страждали на ожиріння.
Бойові дії, продовольча інфляція, відключення електроенергії та хронічний стрес призвели до зміни структури споживання українців. Зріс попит на дешеві ультраперероблені продукти з високим вмістом швидких вуглеводів і жирів. В умовах дефіциту робочої сили, спричиненого міграцією та мобілізацією, зниження продуктивності через хронічні недуги створює додатковий тиск на бізнес та зменшує податкові надходження.
Держава намагається протидіяти цим ризикам за допомогою превентивних заходів, зокрема, програми «Скринінг 45+». Вона передбачає безплатні обстеження на виявлення цукрового діабету та серцево-судинних захворювань, поширеність яких зросла через стрес та змінені харчові звички. Рання діагностика допомагає стримувати навантаження на систему охорони здоров’я та зберігати працездатність населення.
Генеральний директор EFPIA Наталі Молл наголошує, що традиційні підходи до профілактики та лікування ожиріння виявилися недостатньо ефективними. Вона закликає визнати ожиріння хронічним захворюванням та розширити доступ пацієнтів до сучасних методів терапії для зменшення економічного навантаження на бюджети.
