У Франції зафіксували перший підтверджений випадок зараження вірусом Ебола. Йдеться про лікаря, який нещодавно повернувся з гуманітарної місії в Демократичній Республіці Конго. Про це повідомляють французькі медіа з посиланням на Міністерство охорони здоров’я країни.
Пацієнта госпіталізували до спеціалізованого медичного закладу, де він перебуває в ізоляції під наглядом лікарів. Його стан оцінюють як стабільний. За даними відомства, всі необхідні протиепідемічні заходи були застосовані одразу після прибуття медика до Франції, що дозволило мінімізувати ризик подальшого поширення інфекції.
Медичні служби вже розпочали епідеміологічне розслідування, щоб встановити коло контактних осіб. Усім, хто міг контактувати з інфікованим, рекомендовано пройти 21-денну самоізоляцію та перебувати під постійним медичним контролем. Уряд наголошує, що наразі ризик для населення Франції та інших країн Європи залишається низьким.
Це перший випадок, коли Еболу діагностували безпосередньо на території Франції. Раніше, під час спалаху 2014 року в Західній Африці, до країни доставляли пацієнтів із уже встановленим діагнозом.
Контекст спалаху в Африці
Новий випадок пов’язаний зі спалахом у Центральній Африці, який охопив зокрема Демократичну Республіку Конго та Уганду. Йдеться про рідкісний штам вірусу — Bundibugyo, для якого наразі не існує затвердженої вакцини чи специфічного лікування.
Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила цей спалах надзвичайною ситуацією міжнародного значення. Причиною стали ознаки транскордонного поширення, поява нових осередків інфекції та труднощі з відстеженням ланцюгів передачі.
За останніми оцінками, у Демократичній Республіці Конго зафіксовано сотні випадків захворювання та понад сотню смертей. До реагування долучилися міжнародні партнери: зокрема, США фінансують створення десятків лікувальних центрів у регіоні.
Що відомо про вірус Ебола
Ебола — це гостра вірусна інфекція з високим рівнем летальності, яка передається через прямий контакт із кров’ю або біологічними рідинами інфікованої людини. Джерелом вірусу в природі вважаються кажани, а також деякі види приматів.
Хвороба була вперше описана у 1976 році в Центральній Африці. Вона супроводжується тяжкою інтоксикацією, ураженням внутрішніх органів і, в окремих випадках, розвитком геморагічного синдрому. Рівень смертності може досягати 90% залежно від штаму та умов лікування.
Попри серйозність захворювання, вірус не передається повітряно-крапельним шляхом, що суттєво обмежує його поширення за межами осередків спалаху. Саме тому ключовими залишаються швидке виявлення випадків, ізоляція пацієнтів та контроль контактів.
