Світовий океан піднімається швидше, ніж передбачали попередні моделі, і це вже змінює географію окремих регіонів. За оцінками кліматологів, до кінця XXI століття рівень води може зрости на десятки сантиметрів, що становить пряму загрозу для низинних територій і острівних держав.
Якщо у XX столітті підйом становив близько 1,4 мм на рік, то на початку XXI століття темпи більш ніж подвоїлися — до приблизно 3,6 мм щорічно. За даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA), до 2100 року океан може піднятися щонайменше на 30 см порівняно з рівнем 2000-го. Водночас низка досліджень допускає ще вищі показники — до 60 см і більше.
Острівні держави на межі зникнення
Найвразливішими залишаються країни, розташовані на невеликій висоті над рівнем моря. Наприклад, Мальдіви — архіпелаг із понад тисячі островів — мають середню висоту лише близько одного метра. За оцінками науковців, підвищення рівня води менш ніж на пів метра може призвести до втрати більшої частини суші.
Схожа ситуація і в Кірибаті, де середня висота становить близько 1,8 метра. У разі значного підйому океану країна ризикує втратити більшу частину своєї території. У наукових колах не виключають сценарії, за яких деякі острівні держави можуть фактично зникнути з карти.
У Тихоокеанському регіоні проблема вже має практичні наслідки. Дослідження показують, що на Соломонових островах кілька невеликих островів повністю пішли під воду, а берегова лінія інших помітно відступає. Загалом близько трьох мільйонів мешканців прибережних зон регіону можуть бути змушені залишити свої домівки до кінця століття.
Мегаполіси під загрозою затоплення
Проблема не обмежується лише невеликими державами. У зоні ризику опиняються і густонаселені прибережні міста. Найбільші потенційні втрати прогнозуються для Китаю, де десятки мільйонів людей живуть у низинних районах. Значні ризики також фіксуються для Бангладеш та Індії.
Особливо складна ситуація у Джакарті. Індонезійська столиця не лише стикається з підйомом моря, а й поступово просідає через інтенсивне використання підземних вод. У деяких районах цей процес сягає кількох сантиметрів на рік. У результаті значна частина міста може опинитися під водою вже в середині століття. Влада країни вже реалізує проєкт перенесення столиці на інший острів.
Серед інших мегаполісів, які потребують адаптації до нових умов, називають Дакку, Бангкок і Лагос. У цих містах поєднуються висока щільність населення, близькість до океану та обмежені ресурси для захисту інфраструктури.
Експерти наголошують, що масштаби майбутніх втрат значною мірою залежать від здатності країн інвестувати у захисні споруди. Досвід Нідерландів демонструє, що системні інженерні рішення можуть суттєво зменшити ризики навіть за несприятливих природних умов.
За оцінками дослідників, до 2100 року наслідки підйому рівня моря можуть безпосередньо торкнутися сотень мільйонів людей, змінюючи не лише ландшафти, а й соціально-економічну карту світу.
