Уламки метеорита, що впав у 1969 році поблизу австралійського містечка Мерчісон, продовжують дивувати науковців. У його складі виявили мікроскопічні тверді частинки, які сформувалися задовго до виникнення Сонячної системи — деяким із них близько 7 мільярдів років.
Йдеться про так звані досонячні зерна — крихітні кристали карбіду кремнію, які утворилися в надрах давніх зірок і згодом потрапили у міжзоряний простір. Вони пережили процес формування нашої планетної системи й збереглися всередині метеорита, який упав на Землю вже у ХХ столітті.
Як визначили вік речовини
Фахівці застосували метод, що базується на впливі космічних променів. Протягом мільярдів років ці високоенергетичні частинки взаємодіють із матерією, утворюючи нові ізотопи. Один із таких — неон — накопичується у зернах із відносно стабільною швидкістю. Саме за його концентрацією дослідники змогли встановити, як довго частинки перебували у відкритому космосі.
Дослідження, проведене групою науковців під керівництвом Філіпа Гека з Чиказького університету та Філд-музею, охопило 40 найбільших зерен із цього метеорита. Результати показали: навіть наймолодші з них існували ще до появи Сонця, що підтверджує їхнє походження з попередніх поколінь зірок.
Метеорит, який став науковим еталоном
Мерчісонський метеорит належить до класу вуглецевих хондритів — одних із найпримітивніших космічних тіл. Його падіння було зафіксоване очевидцями: 28 вересня 1969 року жителі регіону спостерігали яскраву вогняну кулю, після чого на землю випали сотні уламків. Загалом вдалося зібрати понад 100 кілограмів матеріалу, що зробило цей об’єкт одним із найкраще вивчених у світі.
Завдяки швидкому збору зразків вдалося уникнути значного земного забруднення, що має вирішальне значення для подібних досліджень. Саме тому метеорит Мерчісона став своєрідною «капсулою часу», яка зберігає інформацію про процеси, що відбувалися ще до народження нашої планетної системи.
Подібні знахідки дозволяють науковцям реконструювати еволюцію речовини у галактиці. Досонячні зерна є прямими свідками зоряних вибухів і процесів, які передували формуванню Сонця, а отже — і появі Землі. Їхній аналіз відкриває доступ до епох, які неможливо дослідити жодним іншим способом.
