Китай зводить гігантську ГЕС у Тибеті: загроза для Індії та Бангладеш чи новий етап розвитку?
Китай анонсував амбітний проєкт будівництва однієї з найбільших у світі гідроелектростанцій на південному сході Тибету. Ця споруда, що розгорнеться на бурхливій річці Ярлунг Цангпо, обіцяє стати справжнім “проєктом століття”, здатним тричі перевищити потужність нинішнього лідера – ГЕС “Три ущелини”. За попередніми розрахунками, щорічне виробництво електроенергії становитиме вражаючі 300 мільярдів кіловат-годин, що майже вдвічі перевищує річне споживання всією Польщею.
Стратегічне значення та водні ресурси
Нова енергетична артерія не тільки забезпечить потреби зростаючої промисловості східних провінцій Китаю та численних дата-центрів, що живляться розвитком штучного інтелекту, але й має глибоке стратегічне значення. Розташована неподалік спірної ділянки китайсько-індійського кордону, гребля дасть Китаю можливість ефективно контролювати водні ресурси, що прямують до Індії та Бангладеш. Це потенційно дозволить Пекіну регулювати стік річки, затримуючи воду в посушливі періоди або здійснюючи різкі скиди під час мусонів. Особливо тривожною ця перспектива є для Індії, де Ярлунг Цангпо, відома як Брахмапутра, є критично важливим джерелом прісної води.
Геофізичні виклики та потенційний вплив на Землю
Реалізація такого масштабного проєкту, зважаючи на складний гірський рельєф та численні інженерні виклики, оцінюється приблизно в десять років. Введення в експлуатацію перших черг заплановано на 2030-ті роки, а повноцінне комерційне функціонування очікується вже з 2033 року.
Водночас, повертаючись до досвіду будівництва “Трьох ущелин”, геофізики NASA ще у 2005 році висловлювали занепокоєння щодо потенційного впливу значної маси води на швидкість обертання Землі. Хоча цей вплив є мінімальним, нова, ще потужніша гребля, може потенційно посилити цей ефект.
Ширший контекст китайських інновацій
Цей проєкт є лише одним із низки масштабних науково-технічних розробок Китаю. Нещодавно країна представила прототип надзвукового пасажирського літака, здатного подолати відстань між Пекіном і Шанхаєм всього за півгодини. Крім того, під найбільшою пустелею Китаю були виявлені значні запаси води, які планують використати для сільського господарства та боротьби з опустелюванням, а також для охолодження дата-центрів. Ці проєкти свідчать про прагнення Китаю до технологічної першості та забезпечення енергетичної незалежності, водночас ставлячи перед світовою спільнотою нові виклики та питання щодо екологічної безпеки та міжнародного співробітництва.
