Мінфін підрахував вартість податкових лазівок: 1,77 трлн грн потенційних надходжень до бюджету
Міністерство фінансів України представило першу комплексну оцінку “податкових видатків”, яка виявила колосальний обсяг коштів, що недоотримує державний бюджет через податкові пільги, спеціальні ставки та винятки. За прогнозами на 2025 рік, сукупний “негативний вплив” цих механізмів на бюджет складе приголомшливі 1,77 трильйона гривень. Ця цифра, отримана під час підготовки проекту державного бюджету на 2027 рік, надає новий ракурс на фіскальну політику країни та ефективність використання податкових інструментів.
Аналіз податкових “дірок”: хто найбільше “з’їдає” бюджетні кошти
За даними Мінфіну, прямий негативний вплив податкових інструментів оцінюється в 1,55 трильйона гривень. Додатково, умовно негативний вплив, що відображає потенційні, але не гарантовані надходження, сягає 343,8 мільярда гривень. Ці показники демонструють масштаб фіскальних втрат, які могли б бути спрямовані на розвиток інфраструктури, соціальні програми чи оборону. Водночас, позитивний вплив певних податкових заходів, який, ймовірно, спрямований на стимулювання економіки, оцінюється у 127 мільярдів гривень.
Найбільш значні суми “податкових видатків” припадають на два ключові податки: податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та податок на додану вартість (ПДВ). На ПДФО припадає 659,4 мільярда гривень, а на ПДВ – 613,7 мільярда гривень. Податкові видатки за акцизними товарами оцінені у 180,5 мільярда гривень, а за податком на прибуток підприємств – у 96,1 мільярда гривень.
Серед окремих податкових пільг, що мають найбільший вплив, виділяється звільнення доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП) на спрощеній системі оподаткування від сплати ПДФО. Ця пільга, за розрахунками Мінфіну, “коштує” бюджету 548,6 мільярда гривень. У контексті ПДВ, найбільший вплив має звільнення від оподаткування операцій з експорту товарів, що оцінюється у 97,4 мільярда гривень.
Важливо зазначити, що наведені суми є розрахунковими податковими видатками. Це означає, що вони відображають потенційні надходження, які бюджет міг би отримати у випадку скасування відповідних податкових норм. Це не гарантовані надходження, але вони чітко вказують на значний фіскальний потенціал, що наразі не використовується.
Контекст і методологія: новий етап у фіскальному обліку
Впровадження такого детального аналізу податкових видатків є значним кроком вперед у системі фіскального обліку України. У вересні 2024 року Міністерством фінансів була затверджена методологія оцінювання податкових пільг. Цей крок був одним із ключових структурних маяків програми співпраці з Міжнародним валютним фонтом (МВФ), що свідчить про прагнення України до прозорості та ефективності у фіскальному управлінні.
Впровадження цієї методології дозволяє більш об’єктивно оцінювати ефективність податкових стимулів та їхній вплив на доходи бюджету. Це, в свою чергу, надає уряду інструменти для більш виважених рішень щодо податкової політики, спрямованих на збалансування потреб бюджету з економічним розвитком та соціальною підтримкою. Історія податкових реформ в Україні знає різні етапи, але нинішній підхід до аналізу податкових видатків демонструє прагнення до більш глибокого розуміння фіскальних наслідків кожного податкового рішення. Така інформація є критично важливою для формування стійкої та передбачуваної податкової системи, здатної забезпечити стабільне фінансування державних потреб.
