У середині XIX століття Одеса вже була важливим портом Чорного моря і водночас містом, яке дивувало іноземців поєднанням європейських і місцевих рис. Саме такою її побачив американський письменник Марк Твен під час своєї подорожі 1867 року.
Враження, що нагадали дім
Марк Твен опинився в Одесі під час шестимісячного круїзу Середземним і Чорним морями, організованого підприємцем Томасом Куком. Подорож фінансувала газета Alta California, для якої автор готував репортажі. Пароплав зробив коротку зупинку, щоб поповнити запаси палива, однак навіть за такий нетривалий час місто залишило яскравий слід у пам’яті письменника.
Зійшовши на берег, Твен зазначив, що вперше за довгий період відчув себе так, ніби повернувся додому. Його вразила подібність міського простору до американських міст: широкі вулиці, активний рух, торгові заклади та акуратна забудова створювали знайому атмосферу. Навіть пил на дорогах викликав у нього асоціації з батьківщиною.
У своїх нотатках він підкреслював, що Одеса справляла майже ілюзію Америки — настільки органічно виглядали міські риси, звичні для нього.
Місто контрастів і коротке знайомство
Втім, відчуття схожості швидко поступилося усвідомленню іншості. Архітектурні деталі, зокрема церковні куполи незвичної форми, а також одяг місцевих жителів нагадали Твену, що він перебуває далеко від дому. Його увагу привернули й екіпажі, і традиційний одяг кучерів, які різко контрастували з «американською» частиною вражень.
Попри те, що путівники того часу не рекомендували місто для огляду, називаючи його таким, де «нічого дивитися», письменник обрав інший підхід. Він просто гуляв вулицями, відвідував базари, спостерігав за життям городян і селян із навколишніх територій. Ця невимушена прогулянка стала для нього значно ціннішою за формальні екскурсії.
Серед дрібних, але показових деталей — згадка про морозиво, яким Твен і його супутники насолоджувалися під час перебування в місті. Такі моменти підкреслюють живий інтерес автора до повсякденного життя, а не лише до визначних пам’яток.
Усі ці спостереження увійшли до його дорожніх нотаток, які згодом стали основою книги «Простаки за кордоном, або Шлях нових паломників». Видання мало значний успіх і стало найпопулярнішим твором письменника за його життя, а епізод з Одесою — одним із яскравих фрагментів цієї подорожі.
