Український ритейл перебудовує логістику перед обличчям нових загроз
Асоціація ритейлерів України (RAU) б’є на сполох: серія руйнівних ударів по логістичній інфраструктурі країни змушує українських продавців переосмислювати свої стратегії постачання. Пошкодження та знищення розподільчих центрів вже спричинили локальні затримки в поставках та тимчасове скорочення асортименту в окремих регіонах та мережах. Особливо вразливою до таких перебоїв виявилася категорія “fresh” – молочна продукція, м’ясо, риба, яйця, овочі та інші товари з обмеженим терміном зберігання. Натомість, товари тривалого зберігання, такі як крупи, олія та бакалія, поки що не викликають занепокоєння щодо критичного дефіциту.
Децентралізація як нова реальність
Головним завданням для ритейлу наразі стає зниження залежності від окремих великих логістичних вузлів. Асоціація ритейлерів України пропонує низку рішень, які вже застосовуються або можуть бути масштабовані. Серед них – перерозподіл товарних потоків між регіональними складами, створення резервних маршрутів, організація прямих поставок від виробників безпосередньо до магазинів, впровадження крос-докінгу, а також використання додаткових, менших складських майданчиків.
По суті, український ритейл переживає трансформацію до більш децентралізованої моделі логістики. Ця нова модель, хоч і може виявитися дорожчою та складнішою в управлінні, але в нинішніх умовах значно знижує ризик того, що втрата одного великого об’єкта призведе до колапсу постачання значної частини мережі.
До асиметричних кроків, що вживаються ритейлерами, належить формування розподілених резервів критично важливих товарів, збільшення частки прямих поставок для певних категорій продукції, залучення альтернативних постачальників, а також тимчасове скорочення асортименту на користь забезпечення наявності базових позицій. Таким чином, пріоритетом стає не максимальний асортимент у кожному магазині, а гарантія безперебійності постачання.
Логістика як стратегічний пріоритет
Основний ризик для продовольчої безпеки України на сьогодні полягає не у фізичній відсутності продуктів як таких, а в потенційних подальших ударах по логістичній, виробничій та енергетичній інфраструктурі. У разі продовження атак, логістичні втрати можуть зростати, а терміни постачання – подовжуватися, створюючи локальні перебої. Саме тому диверсифікація логістичних ланцюгів та розробка резервних сценаріїв роботи стають не тимчасовим заходом, а невід’ємною частиною нової моделі стійкості для українського ритейлу.
Трагічні події минулих атак, зокрема удар у ніч на 5 серпня 2026 року, наочно продемонстрували масштаб руйнувань. Серед знищених об’єктів – складський комплекс Rozetka у Броварах, який не підлягає відновленню. Було втрачено одне з найбільших виробництв через удар по складах та заводу “Епіцентру”. Російський напад зруйнував сортувальний центр “Нової пошти” у Києві, а також два розподільчі центри “Сільпо”, внаслідок чого загинуло шестеро співробітників. Було повністю знищено логістичний комплекс із товарами Puma, а також головний склад Intertop під Києвом. Зруйновано склад із продукцією Bosch, а логістичний центр Novus повністю припинив роботу.
Співвласник Rozetka оцінив збитки від атаки на складський комплекс у Броварах у 70 мільйонів доларів, а також компанія змушена скорочувати штат. Загальні збитки для таких компаній, як Rozetka, “Епіцентр” і “Нова пошта”, сягають мільярдів доларів. Загалом, від російського удару постраждало 11 великих українських компаній.
