Світові кліматологи фіксують сигнали, які вказують на ймовірно екстремально спекотне літо 2026 року. Одним із ключових індикаторів став новий максимум концентрації вуглекислого газу, зафіксований у травні. За оцінками аналітиків Climate Central, це може призвести до підвищення середньої глобальної температури майже на 1,9°C порівняно з доіндустріальним рівнем.
Дані щодо клімату останнім часом оприлюднюють незалежні дослідницькі структури, зокрема після скорочення фінансування федеральних наукових програм у США. Частину функцій моніторингу взяли на себе фахівці, які раніше працювали в NOAA.
Кліматолог Джеймс Хансен, відомий своєю роботою в NASA, попереджає, що поточні оцінки впливу парникових газів можуть бути заниженими. На його думку, 2026 рік має всі шанси встановити новий температурний рекорд, навіть попри те, що його початок був прохолоднішим за 2024-й — попереднього рекордсмена.
Темпи нагрівання пришвидшуються
Європейська служба Copernicus також повідомляє про прискорене накопичення тепла в кліматичній системі планети. За їхніми спостереженнями, швидкість цього процесу наразі безпрецедентна за весь період інструментальних вимірювань.
Представниця програми Саманта Берджесс наголосила, що переважна більшість потепління за останні десять років безпосередньо пов’язана з діяльністю людини. Йдеться передусім про спалювання викопного палива, вирубку лісів та інтенсивне промислове виробництво.
Роль CO₂ і обмеження природних “поглиначів”
Травневі пікові значення CO₂ є сезонним явищем: перед початком активної вегетації рослин у Північній півкулі концентрація газу традиційно зростає. Влітку ліси частково компенсують цей приріст, поглинаючи вуглекислий газ у процесі фотосинтезу.
Однак можливості природних систем стримувати накопичення вуглецю поступово слабшають. Океани й ліси, які раніше ефективно виконували роль буфера, зазнають перевантаження. За оцінками дослідників, близько двох третин надлишкового CO₂ потрапили в атмосферу лише за останні пів століття.
Нові наукові дані також змінюють уявлення про здатність лісів утримувати вуглець. Виявилося, що ріст деревини припиняється раніше, ніж завершується фотосинтез. Це означає, що значна частина поглинутого CO₂ не накопичується в біомасі надовго, а повертається в атмосферу швидше, ніж вважалося раніше.
Історично межа в 1,5°C вважалася критичною для уникнення найгірших наслідків зміни клімату. Наближення до показника 2°C, про яке дедалі частіше говорять дослідники, підвищує ризики тривалих хвиль спеки, посух і екстремальних погодних явищ у різних регіонах світу.
