«У повітрі витає дух 1919 року»: як бізнес і влада шукають шляхи фінансування в умовах війни
Українські бізнес та влада стикаються з серйозними викликами фінансування державних програм та підтримки економіки під час війни. Основні питання стосуються страхування воєнних ризиків, залучення інвестицій та відновлення кредитування. Як зазначив ексзаступник міністра економіки Єгор Перелигін, програма страхування воєнних ризиків потребує джерела фінансування, яким пропонується зробити 1% до ПДВ, однак бізнес виступає категорично проти такого кроку.
Страхування воєнних ризиків: пошук консенсусу
Ключовою проблемою на державному рівні залишається пошук компромісу щодо фінансування універсальної моделі страхування воєнних ризиків. Єгор Перелигін пояснив, що міжнародні партнери готові надавати кошти, але вимагають від України власного внеску (“skin in the game”). Підвищення ПДВ на 1% було запропоновано як один із можливих варіантів, але більшість підприємців його не підтримують. Урядовці та профільні асоціації визнають необхідність такого страхування, але компроміс можливий лише за умови запропонування альтернативних компенсаторів.
Детінізація та наповнення бюджету: тютюновий ринок як індикатор
Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголосив на критичній проблемі детінізації, маркером якої є тютюновий ринок. За його словами, частка нелегального ринку зросла до 21,6%, що призводить до недовиконання бюджету на майже 90 млрд грн. Це суттєво впливає на можливість фінансування оборонних витрат, які сягають близько $155 млрд, тоді як власними податками покривається лише третина цієї суми.
Генеральний директор JTI Україна Олександр Фаркош підтвердив рекордне зростання нелегального ринку тютюну, яке коштує державі 36-40 млрд грн недоотриманих податків. Він зазначив, що проблеми не в законодавстві, а в його контролі. Фаркош також підкреслив, що детінізація тютюнового ринку могла б принести бюджету аналогічну суму, що й запропоноване підвищення ПДВ, без додаткового тиску на чесний бізнес. Прикладом ефективності боротьби з тіньовим ринком стало падіння його частки з 21% до 12% після чіткої позиції послів країн G7.
Банківський сектор: адаптація до нових реалій та кредитування майбутнього
Заступник голови правління ПриватБанку Олексій Філіпов розповів про зміни у фінансовій моделі банків. На відміну від довоєнних часів, тепер ключовим є оцінка операційної стійкості бізнесу, його залежності від одного майданчика, постачальників та альтернативних джерел енергії.
Банки також адаптують свої кредитні моделі, зокрема для аграрного сектору. Наразі кредитування базується не на проданій продукції, а на зібраному врожаї, що дозволило видати 1,5 млрд грн на поповнення обігового капіталу аграріям за червень-серпень поточного року. Для бізнесу, що отримує інвестиційні кредити, доступне страхування воєнних ризиків у рамках програми з ЄБРР, з максимальною сумою відшкодування €2,5 млн.
ПриватБанк також активно “кредитує майбутнє”, фінансуючи бізнеси, що диверсифікують виробничі майданчики та впроваджують інноваційні проєкти, як-от промислові майданчики для зберігання енергії.
Виклики для бюджету та парламенту
Данило Гетманцев висловив занепокоєння щодо роботи парламенту, де, на його думку, деякі депутати більше зосереджені на рейтингах, ніж на ухваленні критично важливих для бюджету законопроєктів. Це призводить до затримок у фінансуванні, зокрема, не відшкодовується ПДВ, а місцеве самоврядування не отримує фінансування. Прогноз щодо прийняття держбюджету та інших важливих пакетів законів залишається складним через необхідність постійних переговорів.
Єгор Перелигін також згадав про американсько-український інвестиційний фонд, який вже погодив перші чотири проєкти, зокрема у сферах подвійного призначення, енергетики та критичних мінералів, що свідчить про паралельну роботу з інвестиціями американської корпорації DFC.
