Науковці з Університету Тафтса здійснили системний аналіз клінічних досліджень, який поставив під сумнів безпечність тривалого споживання штучних підсолоджувачів. Отримані дані вказують на можливі зміни у метаболічних процесах, що можуть виникати навіть за відсутності калорійного навантаження.
Метаболічні зміни та показники крові
У межах роботи було узагальнено результати 21 рандомізованого контрольованого дослідження за участю дорослих. Аналіз продемонстрував зв’язок між регулярним вживанням некалорійних підсолоджувачів і підвищенням рівня інсуліну натще, а також зростанням показника HbA1c, який відображає середній рівень глюкози в крові протягом кількох місяців.
Фахівці зазначають, що такі зміни можуть сигналізувати про поступове зниження чутливості тканин до інсуліну — одного з ключових факторів розвитку метаболічних порушень. Водночас ефекти спостерігалися незалежно від того, чи замінювали підсолоджувачі звичайний цукор, що дозволило точніше оцінити їхній власний вплив.
Мікробіом як можливий механізм впливу
Окрему увагу дослідники приділили кишковій мікрофлорі. Вони припускають, що саме зміни у складі бактерій можуть запускати ланцюг реакцій, які впливають на обмін речовин. Порушення балансу мікробіому, за сучасними уявленнями, пов’язане не лише з травленням, а й з регуляцією рівня глюкози, запальними процесами та навіть апетитом.
Подібні висновки частково підтверджуються попередніми експериментами, де окремі підсолоджувачі змінювали бактеріальний склад кишечника вже через кілька тижнів після початку споживання.
Разом із клінічними випробуваннями було проаналізовано і великі спостережні дослідження. Вони показали, що люди, які регулярно обирають продукти з підсолоджувачами, частіше стикаються з серцево-судинними та метаболічними захворюваннями. Водночас дослідники наголошують: такі дані не доводять прямого причинно-наслідкового зв’язку, адже споживачами таких продуктів часто стають люди з уже підвищеним ризиком діабету або ожиріння.
Штучні підсолоджувачі почали широко використовуватися ще у другій половині ХХ століття як альтернатива цукру для зниження калорійності раціону. Вони стали популярними серед людей, які контролюють вагу або рівень глюкози. Проте накопичення нових наукових даних поступово змінює уявлення про їхню роль у харчуванні.
Дослідники не закликають до повної відмови від таких речовин. У випадках, коли вони допомагають скоротити споживання великої кількості доданого цукру, це може залишатися більш прийнятним варіантом. Однак через обмеженість довгострокових даних фахівці рекомендують уникати надмірного вживання і дотримуватися збалансованого підходу до раціону.
