Астрономи зафіксували ознаки атмосфери на кам’янистій екзопланеті LHS 1140b, що обертається навколо червоного карлика приблизно за 50 світлових років від Землі. Об’єкт розташований у так званій зоні населеності — на відстані, де температура теоретично дозволяє існування рідкої води.
Спостереження проводили за допомогою високочутливого спектрографа WINERED на телескопі Magellan Clay в обсерваторії Лас-Кампанас. У 2024 році дослідники зафіксували витік гелію з атмосфери планети, що стало ключовим доказом її наявності. Водночас під час повторних спостережень у 2025 році цей сигнал не проявився, що може свідчити про змінну структуру атмосфери або її шаруватість.
Ознаки складної атмосфери
Науковці припускають, що атмосфера LHS 1140b має кілька рівнів. Верхні шари, ймовірно, насичені гелієм і збіднені воднем, тоді як більш важкі сполуки, зокрема водяна пара, можуть концентруватися ближче до поверхні. Така структура пояснює епізодичні викиди гелію, які вдалося зафіксувати під час одного з циклів спостережень.
Ідея про наявність атмосфер у планет біля М-карликів тривалий час викликала скепсис. Через високу активність таких зірок вважалося, що потужне випромінювання здатне “здувати” атмосферні оболонки. Проте нові дані свідчать, що принаймні окремі планети можуть утримувати газову оболонку навіть у таких умовах.
Пошук води та нові перспективи
LHS 1140b уже кілька років перебуває в центрі уваги астрономів як потенційно придатний для життя світ. Вперше відкриття екзопланет земного типу стало можливим лише на початку XXI століття, і відтоді їх кількість поступово зростає. Однак підтвердження атмосфери на кам’янистій планеті в зоні населеності залишається вкрай рідкісним досягненням.
У найближчі роки ключову роль у вивченні цієї планети відіграватиме космічний телескоп James Webb. Очікується, що протягом 4–5 років дослідники зможуть визначити, чи присутня в атмосфері вода. Її виявлення стало б вагомим аргументом на користь стабільності атмосфери та потенційної придатності середовища для життя.
Паралельно вчені продовжують дослідження інших екзопланет, зокрема газових гігантів і малопомітних холодних світів. Розширення каталогу таких об’єктів і вдосконалення методів спостереження поступово змінюють уявлення про різноманіття планетних систем у Галактиці.
