Нове

Великий Луг не повернеться: науковець спрогнозував долю Каховського водосховища після катастрофи

:::writing block

На території колишнього Каховського водосховища стрімко формується новий природний ландшафт, який уже не має нічого спільного з історичним Великим Лугом. Науковці констатують: повернення до первісного стану цієї місцевості є неможливим через радикальні зміни рельєфу та ґрунтового покриву.

За словами академіка НАН України, фахівця з геоботаніки Якова Дідуха, замість зниклої водойми виникає складна екосистема, основу якої становлять тополево-вербові насадження. Значну роль у цьому процесі відіграє шар родючого мулу, що залишився після осушення водосховища. Саме він створив сприятливі умови для швидкого росту рослинності — за кілька років молоді дерева досягли висоти близько п’яти метрів.

Нова природна система замість Великого Лугу

Сучасний ландшафт являє собою мозаїку з лісових ділянок, заболочених територій і відкритих просторів. У перспективі ця зона може перетворитися на один із найбільших заплавних лісів у Європі. Водночас науковці наголошують: історичний Великий Луг, який існував до створення Каховського водосховища у середині ХХ століття, відтворити вже неможливо.

Причина полягає не лише у зміні гідрологічного режиму, а й у трансформації ґрунтів та мікрорельєфу. Нові природні умови формують інші екосистеми, які розвиваються за власними законами.

Після руйнування греблі Каховської ГЕС у 2023 році територія зазнала масштабних екологічних змін. За оцінками екологів, було втрачено понад 200 тисяч гектарів попередніх природних комплексів. Найбільше постраждали райони лівобережжя Дніпра, доступ до яких досі обмежений.

Біорізноманіття зростає, але є загрози

Попри драматичні наслідки катастрофи, нова екосистема демонструє швидке відновлення біорізноманіття. Якщо одразу після осушення території фіксували лише кілька видів рослин, то вже за два роки їхня кількість зросла до кількох сотень. Разом із рослинністю активно повертаються й тварини — територію заселяють лисиці, птахи, а також окремі степові та лісові види.

Однак цей процес не позбавлений ризиків. Однією з ключових проблем залишається поширення інвазивних рослин, зокрема клена американського, аморфи та маслинки вузьколистої. Вони здатні витісняти місцеві види та змінювати природний баланс.

Фахівці вважають, що без контрольованого втручання людини ці процеси можуть мати негативні наслідки для майбутньої екосистеми. Йдеться про вибіркове управління рослинністю та моніторинг змін.

Окреме занепокоєння викликає доля рідкісних ендемічних рослин, які могли зникнути після затоплення і подальшого осушення території. Зокрема, під загрозою опинилися види, пов’язані з піщаними дюнами півдня. Водночас підтвердити або спростувати їхнє зникнення наразі неможливо через відсутність доступу до частини територій.

:::writing block