З 2022 року Росія реалізувала щонайменше десять масштабних інформаційно-психологічних операцій, спрямованих проти України та її партнерів. До такого висновку дійшли аналітики Molfar Intelligence Institute, які дослідили інструменти впливу, ключові меседжі та канали поширення дезінформації.
## ЕВОЛЮЦІЯ НАРАТИВІВ ТА МЕТОДІВ ВПЛИВУ
Останніми роками характер російських ІПСО помітно змінився. Якщо раніше домінували короткі кампанії залякування, то у 2025–2026 роках акцент змістився на довготривале формування суспільних настроїв. Для цього активно використовуються Telegram-канали, підконтрольні медіа та мережі ботів.
Серед ключових напрямів — поширення тез про нібито безвихідне становище українських військових, дискредитація окремих підрозділів, зокрема «Азову», а також нагнітання страху навколо мобілізації. Окрему роль відіграють ядерні погрози, які використовуються як інструмент тиску не лише на українське суспільство, а й на міжнародних партнерів.
У новітніх кампаніях дедалі частіше застосовуються технології штучного інтелекту. Зокрема, під час операції «Matryoshka», пов’язаної з Олімпіадою-2026, фіксувалися випадки підробки медійних брендів і створення фальшивого контенту для дискредитації спортсменів.
Окремий блок дезінформації стосується гуманітарної допомоги: поширюються повідомлення про її нібито розкрадання, що має підірвати довіру до волонтерського руху. Також активно експлуатуються побутові конфлікти за участі українців за кордоном, зокрема в Польщі, які подаються як системні явища.
Інформаційні атаки супроводжують і удари по критичній інфраструктурі — паралельно поширюються фейкові пояснення причин перебоїв з електроенергією. Значну увагу приділено дискредитації територіальних центрів комплектування: лише близько чверті таких повідомлень містять реальні посилання на джерела.
За оцінками українських силовиків, річний бюджет таких операцій сягає щонайменше 4,6 мільярда доларів, а окремі кампанії можуть коштувати понад мільярд.
## СТРУКТУРА МЕРЕЖ І МАСШТАБИ БОТОАКТИВНОСТІ
Координація інформаційних атак здійснюється на рівні державних інституцій РФ — від ГРУ та ФСБ до адміністрації президента. У 2024 році в російській армії навіть офіційно з’явився напрям «інформаційного протиборства», для якого готують фахівців у профільних військових академіях.
Серед головних цілей — деморалізація українців, зниження міжнародної підтримки через фейки про «незаконний продаж зброї», посилення внутрішніх конфліктів і втручання у політичні процеси західних країн.
Особливу роль відіграють ботомережі. Станом на осінь 2025 року в українському сегменті Telegram зафіксовано майже 200 тисяч каналів із ознаками штучної накрутки. За рік їх кількість різко зросла більш ніж на 120 тисяч.
Одним із ключових операторів називають «Агенцію соціального дизайну», яка лише за кілька місяців 2024 року створила десятки мільйонів коментарів із негативним або маніпулятивним змістом. Більшість із них містили антизахідні меседжі, виправдання агресії та ядерні погрози.
Навіть після згортання структур, пов’язаних із Євгеном Пригожиним і так званою «фабрикою тролів», ця діяльність не припинилася, а трансформувалася у більш розгалужену систему.
У відповідь на такі виклики експерти наголошують на важливості медіаграмотності та швидкого реагування на фейки. Досвід Фінляндії та Тайваню показує, що поєднання освіти, оперативного спростування та проактивної комунікації здатне суттєво зменшити ефективність дезінформаційних кампаній.
