Безбар’єрність: від розмов до системних змін
Третій щорічний форум “Моя безбар’єрність. Вивчені уроки”, організований Ощадбанком за підтримки Visa та в рамках ініціативи першої леді Олени Зеленської “Без бар’єрів”, зібрав близько 400 учасників. Подія об’єднала представників держави, бізнесу, громадських організацій, ветеранів та громадського сектору для обговорення практичних кроків та уроків на шляху до створення безбар’єрного суспільства.
Людська гідність понад усе
Перша леді України Олена Зеленська у своєму відеозверненні підкреслила важливість мови як відображення ставлення до людини. “Дещо важливе – людина нарешті посяде перше місце. І в нашому мовленні, і в наших діях. Це стосується не лише дітей у школі. На будь-якому рівні – в державі, у громаді, в компанії – саме мова показує, кого ми ставимо на перше місце. Спочатку – людина. Саме це і є гідність. І наша власна також”, – зазначила вона.
Цей принцип безпосередньо стосується фінансового сектору, де головний урок полягає у забезпеченні реального доступу людини до фінансових послуг. Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив, що безбар’єрність та інклюзивний підхід мають бути вбудовані у правила роботи фінансової системи, а не залежати від окремих ініціатив. “Ми працюємо над Стратегією розвитку фінансової інклюзії України, яка має об’єднати напрацьовані рішення в цілісну довгострокову політику – з чіткими цілями, вимірюваними показниками, визначеною відповідальністю та регулярним моніторингом”, – заявив він.
Практичні кроки та суспільні норми
Доступність послуг залежить не лише від системних правил, а й від міжособистісної взаємодії. Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна зазначила: “Коли ми вміємо говорити безбар’єрно, нам легше будувати стосунки з дуже різними людьми – без незручності, страху сказати щось не те й образити людину. Таке мовлення дає більше свободи у спілкуванні”.
Представники центральної влади, зокрема заступниця Керівника Офісу Президента України Олена Ковальська, заступниця міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Наталія Козловська, заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Інна Солодка та заступниця міністра молоді та спорту з питань європейської інтеграції Вікторія Рясна, обговорили необхідність комплексного підходу, який змінює як середовище, так і суспільні норми. Особливий акцент було зроблено на тому, що доступність послуг має визначатися не формальною наявністю окремих елементів, а реальністю їх використання. “У нашому розумінні, якщо людина не може скористатись послугою – послуги не існує”, – підкреслила Наталія Козловська.
Бізнес та соціальна відповідальність
Цей підхід поділяють і представники бізнесу. Віцепрезидентка Visa в Україні Тетяна Чорна зазначила, що безбар’єрність для компанії – це основа сталого розвитку суспільства. “Ми прагнемо, щоб кожна людина незалежно від її віку, стану здоров’я, життєвих обставин чи місця проживання за допомогою зручних електронних платежів могла долучитись до цифрової економіки та ринку праці й повною мірою реалізувати свій потенціал”, – сказала вона.
Ощадбанк втілює ці принципи у власній практиці. Заступник голови правління Антон Тютюн розповів, що понад 750 відділень банку відповідають нормам безбар’єрності, працюють 44 інклюзивні відділення, 15 мобільних підрозділів та понад 650 банкоматів, адаптованих для людей із порушеннями зору. “Безбар’єрність починається не з пандуса і не з адаптованого сервісу. Вона починається зі ставлення до людини – з того, як ми звертаємось один до одного, які слова використовуємо і чи бачимо перед собою насамперед людину, а не її інвалідність, вік чи інші особливості”, – наголосив він.
Форум також став платформою для обговорення інклюзії у ширшому контексті, зокрема через презентацію ескізу вистави Театру ветеранів. Директор театру Олександр Лютий висловив вдячність за підтримку ветеранського мистецтва, підкресливши, що “мистецтво має особливу здатність говорити про стійкість і людську гідність мовою серця”.
Третій форум “Моя безбар’єрність. Вивчені уроки” підтвердив, що безбар’єрність працює тоді, коли стає невід’ємною частиною щоденних рішень, сервісів та взаємодії з людьми.
