Зовнішній індикатор небезпеки: жовтуваті відкладення навколо очей можуть сигналізувати про ризик серцевих подій
Новітнє дослідження, проведене вченими Стенфордського університету та опубліковане у престижному науковому виданні Atherosclerosis, виявило потенційний зовнішній маркер, що може свідчити про підвищену схильність до серцево-судинних захворювань, зокрема інфаркту та інсульту. Йдеться про жовтуваті холестеринові відкладення, відомі під медичною назвою ксантелазми, що утворюються на шкірі навколо очей.
Це відкриття має значний потенціал для ранньої діагностики, адже атеросклероз – процес накопичення жирових відкладень в артеріях, що веде до утворення атеросклеротичних бляшок – часто розвивається тривалий час, не маючи яскраво виражених симптомів. Таким чином, поява ксантелазм може стати свого роду “сигнальною лампочкою”, що спонукає людину звернути увагу на своє серцево-судинне здоров’я.
Розкриваючи зв’язок: ксантелазми та серцево-судинні ризики
Для перевірки своєї гіпотези науковці ретельно проаналізували медичні дані 17 925 осіб, у яких було діагностовано ксантелазму. Для порівняння була сформована контрольна група, що складалася з такої ж кількості учасників, але з іншим станом – пресбіопією. Пресбіопія, або вікова далекозорість, – це поширений стан, за якого з віком знижується здатність ока фокусуватися на близьких об’єктах, що робить її нейтральним порівняльним показником, не пов’язаним безпосередньо з атеросклерозом.
Результати дослідження продемонстрували чітку і тривожну тенденцію вже протягом першого року спостереження. Так, серед групи пацієнтів із ксантелазмою інфаркт міокарда був зафіксований у 1% випадків, що становить 178 осіб. Натомість у контрольній групі цей показник склав значно менше – 0,35%, або 63 випадки.
Схожа закономірність була виявлена і стосовно інсультів. Частка учасників, які перенесли інсульт, серед осіб з ксантелазмою сягала 0,95%, тоді як у контрольній групі цей показник становив лише 0,3%. Не менш показовою є статистика щодо транзиторних ішемічних атак (ТІА), які часто називають “мікроінсультами”. Тут різниця була також суттєвою: 0,6% серед групи з ксантелазмою проти 0,19% у контрольній групі.
Хоча абсолютні цифри, на перший погляд, можуть здатися не надто великими, ключовим висновком є те, що ризик серйозних серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень у людей з ксантелазмою виявився у кілька разів вищим. Важливо зазначити, що ця тенденція зберігалася протягом усього періоду спостереження, який охопив п’ять і навіть десять років. Хоча з плином часу різниця між групами дещо скорочувалася, підвищений рівень ризику залишався стабільним.
Автори дослідження дійшли чіткого висновку: наявність ксантелазми корелює з вищою частотою серйозних несприятливих серцево-судинних та цереброваскулярних подій (MACCE) як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.
Проте, слід підкреслити, що поява ксантелазми не є стовідсотковою гарантією розвитку інфаркту чи інсульту. Це, перш за все, статистичний зв’язок, який має слугувати потужним мотиватором для більш уважного ставлення до факторів ризику серцево-судинних захворювань. Людям, у яких спостерігаються подібні відкладення, варто проконсультуватися з лікарем, пройти відповідне обстеження та, за необхідності, внести корективи у свій спосіб життя та медикаментозне лікування.
Історично, перші описи ксантелазм зустрічаються ще в медичній літературі XIX століття, коли лікарі почали помічати зв’язок між цими шкірними утвореннями та певними системними захворюваннями. Однак саме сучасні методи дослідження, зокрема генетичний аналіз та розширений кардіологічний скринінг, дозволили глибше зрозуміти природу цього зв’язку та оцінити його клінічну значущість. Наприклад, було встановлено, що ксантелазми частіше зустрічаються у людей з порушеннями ліпідного обміну, такими як гіперхолестеринемія, що є одним з ключових факторів розвитку атеросклерозу. Таким чином, поява ксантелазм може бути раннім проявом глибинних метаболічних порушень, які потребують своєчасної корекції.
