Астрономи виявили ймовірний “екзомісяць” біля коричневого карлика: перший кандидат поза Сонячною системою
Вчені за допомогою “Дуже великого телескопа” (VLT) Європейської південної обсерваторії (ESO) виявили ознаки існування першого природного супутника за межами Сонячної системи. Цей унікальний об’єкт обертається не навколо планети, а навколо коричневого карлика, що ставить під сумнів сучасні астрономічні класифікації.
Відкриття, про яке повідомили в журналі Nature, може змінити наше розуміння формування планетних систем і класифікації небесних тіл. Команда дослідників під керівництвом Кевіна Хоя виявила систему CD-35 2722, де навколо зірки з масою приблизно в половину сонячної обертається коричневий карлик. Саме навколо цього коричневого карлика, який є більшим за планету, але недостатньо масивним, щоб стати зіркою, виявлено потенційний екзосупутник.
Небесне тіло, що кидає виклик класифікації
Новий об’єкт, який називають “екзомісяцем”, має масу щонайменше як у Юпітера. Водночас коричневий карлик, навколо якого він рухається, більш ніж у 30 разів масивніший за Юпітер. Така конфігурація суттєво відрізняється від будови нашої Сонячної системи, де чітко розмежовані планети та їхні менші супутники.
“Цю систему дещо важко означити термінами, пов’язаними з Сонячною системою, такими як ‘планета’ та ‘супутник'”, — зазначає Кевін Хой. Його колега, Еліс Зурло, астрофізик з Університету Дієго Порталеса, додає: “Виявлений супутник являє собою гігантське газове тіло, що обертається навколо надзвичайно масивного компаньйона, маса якого в кілька разів перевищує масу Юпітера”.
Це відкриття порушує питання щодо того, як класифікувати подібні небесні тіла, адже сучасні визначення планет і супутників не враховують такі незвичайні системи.
Перший крок до розуміння “екзомісяців”
Пошук супутників поза Сонячною системою є одним із найскладніших завдань для астрономів. Попри тисячі виявлених екзопланет, жоден екзосупутник не був беззаперечно підтверджений. Команда Хоя використала метод променевих швидкостей, аналізуючи спектральні дані коричневого карлика CD-35 2722 B, отримані за допомогою інструменту CRIRES+ на VLT ESO.
Цей метод дозволив виявити періодичний сигнал, який вчені інтерпретують як гравітаційний вплив невидимого супутника. Цей підхід, схожий на той, що використовувався для відкриття перших екзопланет, демонструє нові можливості для дослідження віддалених систем.
Якщо це відкриття буде підтверджено подальшими спостереженнями, воно відкриє шлях до виявлення більшої кількості подібних масивних супутників. Це може показати, чи є вони рідкісним винятком, чи ж є частиною ширшої популяції незвичайних небесних тіл у Всесвіті.
