НБУ відкладає зниження облікової ставки: чи загрожує українцям інфляційна спіраль?
Національний банк України (НБУ) не бачить підстав для зниження облікової ставки в найближчі місяці. Більшість членів Комітету з монетарної політики допускають, що прогноз інфляції може виявитися вищим, ніж очікувалося раніше. Це пов’язано зі стійким інфляційним тиском, попри послаблення ділової активності та сповільнення економічного зростання.
Ціновий тиск посилюється: ризик інфляційної спіралі
У вересні спостерігалося прискорення зростання цін: річна інфляція сягнула 10%, перевищивши прогнози НБУ. Базова інфляція також виявилася вищою за очікування. Національний банк прогнозує подальше зростання цих показників у жовтні.
Ключовими факторами, що тиснуть на ціни, є:
- Зростання вартості пального: це збільшує витрати виробників і логістичних компаній.
- Атаки Росії на інфраструктуру: руйнування виробничих, складських та логістичних об’єктів ускладнюють постачання товарів.
- Широке подорожчання: дорожчають не лише енергоресурси, а й значна частина товарів повсякденного попиту.
За даними НБУ, частка товарів і послуг у споживчому кошику, ціни на які зросли більш ніж на 10% за рік, збільшилася з 42% у серпні до 48% у вересні.
Водночас економіка демонструє протилежну динаміку: реальний ВВП у третьому кварталі скоротився, а ділові настрої погіршилися в усіх секторах. Деякі підприємства також скорочують найм працівників.
Незважаючи на це, споживчий попит продовжує зростати, підтримуваний підвищенням реальних зарплат та бюджетними виплатами.
Чому НБУ побоюється нового витка інфляції
Особливе занепокоєння викликають інфляційні очікування. Коли населення, банки та бізнес прогнозують подальше подорожчання, це впливає на їхню поведінку: підприємці закладають майбутні витрати у ціни, а працівники вимагають підвищення заробітної плати.
Нацбанк попереджає про ризик розкручування інфляційної спіралі “зарплати – ціни”. Це ситуація, коли зростання цін зумовлює вимоги підвищення зарплат, а бізнес, у свою чергу, перекладає ці додаткові витрати на споживачів, що призводить до нового витка інфляції.
Прогнози інфляційних очікувань погіршуються: фінансові аналітики підвищили свої прогнози з 7,5% у червні до 8,8% у жовтні, а банки – з 8,7% до 10% за той самий період.
Більшість учасників дискусії в НБУ вважають за необхідне діяти на випередження, щоб запобігти закріпленню інфляційного тиску та уникнути значно жорсткішої монетарної політики в майбутньому.
Додатковим ризиком є ситуація на валютному ринку. Скорочення можливостей експортерів через втрату виробничих потужностей та проблеми з морським експортом, а також зростання імпорту (зокрема, через потребу в енергоносіях та обладнанні для енергетики) призводять до дефіциту валюти. Це змушує НБУ активніше продавати валюту для підтримки ринку.
Чи можливе нове підвищення облікової ставки?
На засіданні Комітету з монетарної політики 28 жовтня більшість його членів (вісім з одинадцяти) виступили за підвищення облікової ставки з 16% до 16,5%. Це рішення згодом було ухвалене Правлінням НБУ.
Троє членів комітету вважали, що попередніх підвищень ставки вже достатньо, а подальше охолодження економіки та ринку праці само по собі може послабити інфляційний тиск.
Учасники дискусії також звернули увагу на те, що попередні рішення НБУ ще не повністю вплинули на банківські ставки. Навіть без нового підвищення облікової ставки, гривневі депозити можуть продовжувати дорожчати для банків.
Загалом, у комітеті панує думка, що знижувати облікову ставку в найближчі місяці передчасно. Більшість представників допускають, що подальша траєкторія ставки може бути вищою за ту, яку НБУ закладав у попередньому прогнозі. Однак це не означає, що регулятор вже ухвалив рішення про чергове підвищення ставки. Йдеться про ризик перегляду прогнозу в бік жорсткішої монетарної політики, якщо інфляція та очікування не почнуть сповільнюватися.
Коли ставки можуть почати знижувати
НБУ бачить певний простір для пом’якшення монетарної політики у 2027 році. Учасники дискусії очікують, що зі сповільненням інфляції та зменшенням ризиків для цінової стабільності облікову ставку можна буде поступово знизити приблизно до 14%.
Проте це не гарантований сценарій. Національний банк планує орієнтуватися на фактичну динаміку цін, стан економіки та інфляційні очікування. Якщо ціновий тиск залишатиметься стійким, пом’якшення політики може відбуватися повільніше.
Отже, ставки за гривневими депозитами та кредитами в Україні найближчим часом навряд чи почнуть знижуватися. Висока дохідність гривневих заощаджень залишається одним із інструментів, за допомогою яких НБУ намагається втримати попит на національну валюту та стримати інфляцію.
Вплив російських атак на ціни
Російські атаки, що призводять до знищення складів, втрати товарних запасів та ускладнення логістичних маршрутів, мають відчутний вплив на ціни. За оцінками НБУ, наслідки цих атак додадуть близько 0,7% до річної інфляції в другій половині 2026 року, причому найбільше постраждає продовольчий сегмент.
Через руйнування складської інфраструктури компанії змушені шукати нові приміщення, перебудовувати маршрути доставки та збільшувати витрати на зберігання продукції. Частину цих витрат бізнес перекладає на споживачів. За оцінками НБУ, наслідки атак охопили близько 40% споживчого кошика. Ціновий тиск може зберігатися і наступного року: у базовому сценарії регулятор прогнозує додатковий внесок обстрілів в інфляцію на рівні 0,2% у 2027 році.
