Після серії ударів по російських нафтопереробних підприємствах навесні–влітку 2026 року паливний ринок РФ зазнав різкого дисбалансу: дефіцит бензину спровокував стрімке зростання попиту на скраплений газ та зміну поведінки автовласників.
## Ринок газу перегрівається
У другому кварталі споживання пропан-бутану зросло майже на 9% і досягло 1,65 млн тонн. Біржові продажі додали понад 20%, покриваючи до 45% внутрішнього попиту. На тлі нестачі бензину ціни на газ почали різко підвищуватися: від початку липня гуртові котирування зросли більш ніж на 60% і перевищили 44 тис. рублів за тонну, а в окремі дні демонстрували стрибки понад 20%.
Учасники ринку по-різному пояснюють ситуацію. Частина експертів говорить про панічні закупівлі, інші — про відносну насиченість сегмента, адже обсяги відвантажень залишаються стабільними. Водночас швидкість постачання газу значно вища, ніж бензину: від укладання угоди до фактичної доставки минає близько двох тижнів.
Формування дефіциту називають наслідком «накладання факторів»: сезонного піку споживання, ремонтних кампаній на підприємствах, збоїв у роботі НПЗ і спекулятивних очікувань.
## Експорт скорочується, ризики зростають
Поставки скрапленого газу за кордон у квітні–червні скоротилися на 11% — до 813 тис. тонн. Причиною стало підвищення експортного мита, яке з травня перевищило $130 за тонну. Влада намагається таким чином стримати відтік ресурсу з внутрішнього ринку та частково компенсувати бюджетні втрати.
Основними напрямками експорту залишаються країни Центральної Азії, де ціни у липні коливалися в межах $635–707 за тонну. Попри це, рентабельність поставок знижується через податкове навантаження.
На тлі дефіциту бензину російські водії масово переходять на газ. Вартість газобалонного обладнання подвоїлася і сягає 60–70 тис. рублів, а сертифіковані майстерні не справляються з попитом. Це стимулює небезпечну практику: переобладнання автомобілів у неофіційних умовах із використанням уживаних балонів.
Паралельно з цим загальна ситуація в паливному секторі залишається напруженою. За перше півріччя 2026 року було уражено щонайменше 194 нафтопереробні об’єкти, що скоротило обсяги переробки приблизно на чверть. Санкційні обмеження ускладнюють ремонт обладнання, а проблеми з логістикою поглиблюють кризу. У результаті влада змушена вводити обмеження на продаж пального та нарощувати імпорт із сусідніх країн.
