Мільйонні прибутки на санкціях: як банкіри “Газпромбанку” обійшли обмеження
Керівні менеджери люксембурзького підрозділу “Газпромбанку” зуміли отримати значні прибутки, скориставшись механізмом “облігацій заміщення”, запровадженим у Росії. Як з’ясувало видання Financial Times, четверо топ-менеджерів заробляли мільйони євро на операціях з єврооблігаціями російського газового монополіста, які значно знецінилися після запровадження міжнародних санкцій.
Схема збагачення: від знецінення до номінальної вартості
Основна схема полягала в тому, що банкіри скуповували на європейському ринку єврооблігації “Газпрому” за ціною, що була значно нижчою за їхню номінальну вартість. Після цього вони обмінювали ці папери на так звані “облігації заміщення” – нові цінні папери, випущені в Росії. Ці російські облігації викуповувалися за номіналом, тобто за повною вартістю, що й забезпечувало значний прибуток. За оцінками, ця діяльність могла принести банкірам понад 9 мільйонів євро.
Ситуація стала можливою завдяки тому, що Європейський Союз не накладав прямих санкцій на люксембурзьку філію “Газпромбанку” та не заморожував її активи. Хоча певні елементи фінансової інфраструктури, через які проходили платежі, були включені до списку санкцій у 2022 році, це не завадило реалізації описаної схеми.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну та запровадження санкцій, цінні папери “Газпрому” зазнали суттєвого падіння. Частина цих паперів торгувалася вдвічі дешевше за їхню номінальну вартість. Для підтримки російських власників цих цінних паперів, президент Росії Володимир Путін 5 липня 2022 року видав указ №430. Цим указом емітентам було дозволено розміщувати “облігації заміщення” – нові цінні папери, що випускалися в Росії, в рублях і за їхньою повною номінальною вартістю.
Особистий інтерес та порушення внутрішніх правил
Вже через дев’ять днів після підписання цього указу, керівний директор люксембурзького підрозділу “Газпромбанку” Дмітрій Деркач розпочав активну скупівлю здешевілих євробондів “Газпрому” на європейському ринку. Цікаво, що перед цим, у червні, він здійснив візит до Москви. Після повернення він відкрив особистий рахунок безпосередньо в “Газпромбанк Люксембург”, що суперечило внутрішнім правилам банку. Для фінансування цих покупок він отримав кредит від московського “Газпромбанку”.
У вересні того ж року до Деркача приєдналися ще троє членів правління: Сергєй Некрасов, Сергєй Бєлоусов та Павєл Большаков. З липня по листопад 2022 року на їхні рахунки надійшло понад 17 мільйонів євро, які надходили спочатку в рублях, а потім конвертувалися в євро. Ці кошти були використані банкірами для купівлі десятків облігацій. Наприклад, Деркач придбав облігацію з погашенням у 2024 році за приблизно 65 тисяч євро, тоді як її номінальна вартість становила 150 тисяч євро. Після обміну на “облігації заміщення” в грудні, ця операція могла принести близько 85 тисяч євро прибутку.
Зазначається, що дії банкірів були синхронізовані: вони купували однакові обсяги одних і тих самих облігацій в один день, часто ще до того, як “Газпром” офіційно оголошував, які саме випуски паперів підлягатимуть заміщенню.
Наслідки та подальша доля
Наприкінці 2022 року ці операції всередині банку було зупинено. Причиною стало те, що співробітники підняли питання щодо можливої інсайдерської торгівлі. Люксембурзький регулятор провів перевірку у березні 2023 року, однак обмежився висновком про порушення банком власних правил щодо особистих рахунків співробітників. Штрафів накладено не було, а регулятор лише дав рекомендацію оновити кадровий регламент.
Усі четверо банкірів, причетних до цих операцій, згодом залишили “Газпромбанк”. Сергєй Бєлоусов та Павєл Большаков зараз керують інвестиційною фірмою B&B Capital Partners у Люксембурзі. Дмітрій Деркач, за наявною інформацією, веде “приватне життя” в Люксембурзі. Сергєй Некрасов повернувся до Росії і з жовтня 2025 року обіймає посаду генерального директора футбольного клубу “Спартак”.
Варто зазначити, що на “Газпромбанк” загалом поширюються винятки з міжнародних санкцій, оскільки через нього здійснюються платежі за російські енергоресурси. Наприклад, Сполучені Штати погодилися продовжити такі винятки для Туреччини, дозволивши їй і надалі купувати російський природний газ.
