Тріумф “Адилет”: Партія влади Казахстану здобула переконливу перемогу на парламентських виборах
Центральна виборча комісія Казахстану офіційно оголосила попередні результати парламентських виборів, що відбулися 23 серпня. Згідно з представленими даними, пропрезидентська партія «Адилет» (у перекладі – «Справедливість») здобула вражаючу перемогу, отримавши понад 71% голосів виборців. Це свідчить про беззаперечну підтримку політичного курсу чинного президента Касим-Жомарта Токаєва.
Ці вибори увійшли в історію Казахстану як перші, проведені відповідно до нової Конституції, яка передбачає виключно партійні списки. Це означає, що до нового однопалатного парламенту, відомого як Курултай, потрапляють лише представники політичних партій, які подолали п’ятивідсотковий бар’єр.
«Адилет», партія, яка була створена лише в середині червня цього року, об’єдналася з партією влади «Аманат» (раніше відомою як «Нур Отан»). Цей альянс, який позиціонує себе як політична опора президента Токаєва, ймовірно, здобуде 105 із 145 місць у новому парламенті. Лідер партії, Айбек Дадебай, раніше обіймав посаду керівника адміністрації президента, але був звільнений перед початком виборчої кампанії. До політичної ради партії також увійшла Дана Медеуова, племінниця президента.
Крім тріумфатора, п’ятивідсотковий бар’єр подолали ще чотири політичні сили: «Ауил» (6,26%), «Ак жол» (5,21%), Загальнонаціональна соціал-демократична партія (5,11%) та Respublica (5,56%). Ці партії, попри відносно менший відсоток голосів, матимуть представництво у парламенті.
Натомість, Народна партія Казахстану з 3,11% голосів та партія зелених «Байтак», яка набрала лише 1%, не змогли отримати парламентських мандатів. Цікаво, що 2,5% виборців віддали свій голос проти всіх кандидатів, що свідчить про певну категорію виборців, яка не знайшла свого представництва серед партій. Загалом, явка виборців перевищила 74%, що є показником активності громадян у визначенні майбутнього своєї країни.
Реформа парламенту та перспективи президентства: Нова ера для Казахстану
Важливою особливістю цих виборів є запровадження нової Конституції, ініційованої президентом Токаєвим. Документ, що набрав чинності 1 липня, передбачає створення однопалатного парламенту, скасування двопалатного органу (мажилісу та сенату), а також ліквідацію інституту самовисування. Ці зміни спрямовані на модернізацію політичної системи країни та посилення ролі партій.
Цікавим аспектом є також момент, пов’язаний з президентськими термінами. Нова Конституція фактично «обнулила» попередні президентські терміни Токаєва. На запитання журналістів про плани балотуватися на наступних виборах, президент відповів, що говорити про це ще зарано, і своє рішення він повідомить наступного року.
Міжнародні спостерігачі, зокрема з ОБСЄ, у своїх проміжних звітах відзначали певні виклики щодо політичної конкуренції, свободи ЗМІ та самоцензури в Казахстані напередодні виборів. Ці оцінки не завжди збігаються з офіційною позицією Астани, яка зазвичай підкреслює демократичні процеси та поступ у розбудові держави. Проте, результати виборів, де всі партії, що пройшли до парламенту, демонструють лояльність до чинного глави держави, дають підстави для подальших дискусій щодо рівня політичної плюральності в країні.
