НБУ підвищує ключову ставку: боротьба з інфляцією набирає обертів
Національний банк України (НБУ) ухвалив рішення про підвищення ключової облікової ставки, що є своєрідним сигналом для фінансової системи та свідченням активної фази боротьби з інфляційними викликами. Це рішення продиктоване комплексом причин, серед яких стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків.
“Цей крок спрямований на підтримку привабливості гривневих активів та зміцнення стійкості валютного ринку. Ми прагнемо зберегти контроль над інфляційними очікуваннями та поступово повернути інфляцію до цільового показника в 5% на горизонті політики. НБУ залишається гнучким і готовим до оперативної реакції на будь-які зміни у розподілі ризиків”, – наголошує регулятор.
Причини підвищення: від війни до витрат бізнесу
Статистика серпня 2026 року свідчить про прискорення споживчої інфляції до 8,1% рік до року, що перевищило прогнозовані показники. Основними драйверами такого зростання стали суттєве подорожчання пального, зумовлене ескалацією конфлікту на Близькому Сході, а також вищі темпи зростання окремих адміністративних тарифів. Останні, своєю чергою, є наслідком російських атак на критичну інфраструктуру України.
Крім зовнішніх чинників, фундаментальний ціновий тиск підсилюється зростанням виробничих витрат українського бізнесу. Зокрема, подорожчання електроенергії, логістичних послуг та оплати праці створює додаткове навантаження на собівартість продукції. Не менш важливим фактором є підвищені інфляційні очікування суб’єктів економіки.
“Попри тяжкі наслідки російських атак, ринок праці та споживчий попит демонструють стійкість. Це видно з високих темпів зростання середніх заробітних плат у липні та серпні, що, відповідно, підтримує фундаментальний ціновий тиск”, – коментує регулятор.
НБУ прогнозує, що сповільнення інфляції розпочнеться у 2027 році, чому сприятимуть поточні заходи з посилення монетарної політики. Додатковим стримуючим фактором для інфляції стане значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку, частково спричинена труднощами з експортом врожаю через Чорне море.
Ключові ризики та подальші кроки
Серед ключових ризиків для інфляційної динаміки та загального економічного розвитку НБУ виділяє перебіг повномасштабної війни. Не менш значущими можуть стати перебої з ритмічністю та недоотримання міжнародного фінансування, а також затягування бойових дій на Близькому Сході.
Регулятор зазначає, що попереднє підвищення облікової ставки у липні з 15% до 15,5% вже позитивно вплинуло на привабливість гривневих активів. Деякі банки, особливо невеликі, почали переглядати ставки за депозитами. Це сприяло збереженню попиту як на гривневі депозити, так і на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), що, в свою чергу, обмежувало тиск на валютному ринку та стримувало зростання цін. Водночас, на думку НБУ, підвищення ставки не матиме суттєвого стримуючого впливу на кредитування, яке наразі переживає найдовший період експансії.
Національний банк наголошує на готовності застосувати додаткові заходи для стримування інфляції, якщо ризики для цінової динаміки та інфляційних очікувань суттєво посиляться.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики заплановане на 29 жовтня 2026 року.
Нагадаємо, що 30 липня НБУ вже підвищив облікову ставку з 15% до 15,5%. З початку повномасштабного вторгнення Росії мінімальне значення облікової ставки НБУ становило 10% (до червня 2022 року), а максимальне – 25% (з червня 2022 року по липень 2023 року).
