Фіскальні можливості України залишаються значно ширшими, ніж офіційні надходження до бюджету. За оцінками аналітичних центрів, втрати від тіньових схем у 2024 році сягали близько 500 млрд грн, а вже у 2025-му ці обсяги могли зрости майже удвічі. Йдеться про системні явища: виплати зарплат у конвертах, нелегальний імпорт, контрабанду та обіг підакцизних товарів поза контролем держави.
На цьому тлі уряд і парламент шукають додаткові джерела доходів: обговорюється продовження військового збору, розширення ПДВ, перегляд податкових пільг. Водночас міжнародні партнери дедалі наполегливіше радять Україні не лише підвищувати податкове навантаження, а й ефективніше адмініструвати вже існуючі податки.
Оцінки свідчать, що бюджет недоотримує від 15% до 30% потенційних надходжень через слабкий контроль і корупційні ризики. Наприклад, розрив у сплаті ПДВ (VAT gap) у 2023 році становив понад 15%, тоді як середній показник у країнах ЄС — близько 6%.
## Акциз як індикатор проблем
Особливо показовою є ситуація з акцизним податком. Попри складну систему регулювання — ліцензування, маркування, електронні накладні та РРО — значна частина ринку залишається в тіні. За даними досліджень, частка нелегальних тютюнових виробів на початку 2026 року досягла 17,6%, а ринок електронних сигарет фактично майже повністю перебуває поза легальним полем — понад 90%.
Щорічне підвищення акцизів, яке відбувається в межах гармонізації з ЄС, не дає очікуваного ефекту. Легальний бізнес опиняється під більшим тиском, тоді як нелегальні виробники отримують цінову перевагу. У результаті частина споживачів переходить у тіньовий сегмент.
Динаміка офіційних продажів також викликає запитання. У другій половині 2025 року обсяги реалізації сигарет через РРО скоротилися на 17%, а в окремих регіонах — більш ніж на третину. Це навряд чи пояснюється лише зміною поведінки споживачів. Додатковим підтвердженням є розбіжності в площах вирощування тютюну: офіційно — сотні гектарів, тоді як супутниковий моніторинг фіксує десятки тисяч.
## Де шукати додаткові надходження
Правоохоронні органи періодично проводять масштабні операції: сотні обшуків, вилучення продукції на сотні мільйонів гривень, виявлення схем ухилення від сплати акцизу. Проте такі заходи мають ситуативний ефект і не усувають причин існування тіньового ринку.
Експерти наголошують, що технічні рішення на кшталт електронних систем контролю не здатні перекрити нелегальне виробництво і канали збуту. Без комплексних змін вони лише ускладнюють роботу легального бізнесу.
Серед можливих кроків — запровадження чітких показників ефективності для податкових і митних органів, створення прозорої методики оцінки втрат (tax gap), а також врегулювання сегменту електронних сигарет. Останній залишається фактично нерегульованим, що стимулює перетікання попиту у неконтрольовану сферу.
У червні 2026 року уряд створив міжвідомчу групу з детінізації економіки. Її завдання — координувати дії державних інституцій та зменшити масштаби тіньових операцій. Саме цей напрямок розглядається як один із найшвидших способів збільшення бюджетних надходжень без підвищення податків.
