Україна запроваджує нові правила призначення протимікробних препаратів: акцент на ефективність та безпеку
Міністерство охорони здоров’я України здійснило важливий крок у напрямку вдосконалення медичної практики, затвердивши два новітні стандарти раціонального застосування протимікробних лікарських засобів. Ці документи, розроблені для закладів первинної та спеціалізованої медичної допомоги, встановлюють уніфікований підхід до призначення, коригування та припинення терапії антибіотиками, протигрибковими, противірусними та протипаразитарними препаратами системної дії. Головна мета — забезпечити максимальну ефективність лікування інфекційних захворювань, мінімізувати ризики побічних ефектів та ефективно протидіяти зростаючій проблемі антимікробної резистентності.
Стратегічний підхід до боротьби з резистентністю
Запровадження нових стандартів є логічним продовженням реалізації Державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на період до 2030 року. Це свідчить про системний та довгостроковий підхід української влади до вирішення одного з найактуальніших викликів сучасної медицини. Основний принцип, що лежить в основі нових правил, полягає в тому, що призначення протимікробних препаратів повинно бути обґрунтованим, здійснюватися за чіткими показаннями, у правильному дозуванні та протягом оптимального терміну.
Одним із ключових нововведень є вимога щодо письмового обґрунтування кожного призначення. Лікар зобов’язаний зафіксувати в медичній документації або електронній системі охорони здоров’я діагноз або обґрунтовану підозру на інфекцію, назву діючої речовини препарату, його дозу, спосіб застосування, заплановану тривалість лікування та дату планового перегляду. Особливу увагу приділено призначенню антибіотиків: вони призначатимуться виключно за наявності підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної бактеріальної інфекції.
Нові правила гри для лікарів та пацієнтів
Важливим аспектом є встановлення заборони на призначення протимікробних препаратів на вимогу пацієнта, якщо для цього відсутні медичні показання. Це покликане зменшити необґрунтоване використання ліків та, як наслідок, знизити ризик розвитку резистентності. У випадках, коли це доцільно, стандарти передбачають обов’язкове проведення бактеріологічного дослідження до початку антибіотикотерапії. Результати дослідження дозволять коригувати лікування відповідно до чутливості виявленого збудника, що значно підвищує шанси на успішне одужання.
Оцінка ефективності антибіотикотерапії має проводитися через 48-72 години. Якщо бактеріальну інфекцію не підтверджено або встановлено інший діагноз, застосування антибіотика має бути припинено. Пацієнти, в свою чергу, будуть повністю поінформовані про причину призначення препарату, його дозування, тривалість лікування, можливі побічні реакції та порядок дій у разі погіршення стану. Ця прозорість у комунікації між лікарем та пацієнтом є невід’ємною частиною ефективної медичної допомоги.
Для вибору антибіотиків буде застосовуватися класифікація ВООЗ AWaRe, яка поділяє препарати на три групи: “доступу” (Access), “спостереження” (Watch) та “резерву” (Reserve). Цей підхід допоможе лікарям раціонально використовувати найефективніші та найменш резистентні препарати, зберігаючи “резервні” для складних випадків.
Стандарт для первинної медичної допомоги містить рекомендації щодо лікування найпоширеніших бактеріальних інфекцій у дорослих і дітей. Важливою опцією для сімейних лікарів є можливість виписати “відстрочений рецепт”. Це означає, що пацієнт почне приймати антибіотик лише за наявності визначених лікарем симптомів, погіршення стану або після підтвердження бактеріальної природи захворювання.
Стандарт для спеціалізованої медичної допомоги охоплює застосування протимікробних препаратів в амбулаторних та стаціонарних умовах. Він передбачає активне використання даних лабораторних досліджень, локальних антибіотикограм, а також контроль за призначеннями з боку клінічних фармацевтів. Також встановлюються правила попереднього погодження застосування антибіотиків резерву та можливість переходу з внутрішньовенного на пероральний прийом препарату, як тільки стан пацієнта це дозволяє.
МОЗ наголошує, що нові стандарти не мають перешкоджати наданню невідкладної допомоги. Зокрема, у випадках обґрунтованої підозри на септичний шок, антибіотикотерапія повинна бути розпочата протягом першої години, одразу після забору матеріалу для бактеріологічного дослідження.
Ефективність впровадження стандартів буде оцінюватися за визначеними індикаторами якості. На рівні первинної допомоги очікується, що щонайменше 90% призначених антибіотиків належатимуть до групи “доступу”, а частка препаратів резерву становитиме 0%. Для спеціалізованої допомоги встановлено окремі показники, зокрема, бажана частка антибіотиків резерву в амбулаторних умовах становить 0%, а в стаціонарних – менше 2%. Це свідчить про прагнення мінімізувати використання найсильніших антибіотиків, зберігаючи їх для критичних ситуацій.
