Київ витратив на захист інфраструктури в 8 разів більше, але без 100% гарантій безпеки
Підготовка Києва до опалювального сезону цього року обійшлася місту у 16 мільярдів гривень, що у вісім разів більше, ніж у попередні роки. Ці кошти спрямовані на посилення стійкості критичної інфраструктури, зокрема систем водопостачання та теплопостачання, до можливих російських атак. Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко зазначає, що, попри значні інвестиції та виконану роботу, абсолютних гарантій безпеки немає.
Пріоритет — тепло та вода, попри можливі відключення світла
Головним завданням у воєнний час є забезпечення стабільності систем, від яких залежить повсякденне життя киян, навіть за умов пошкодження високовольтних мереж. Саме тому значна частина коштів пішла на захист водопостачання та теплопостачання. Система розподіленої внутрішньої генерації має дозволити Києву забезпечувати постачання тепла й води, навіть якщо електроенергетична інфраструктура зазнає нових ударів.
“Головне завдання — забезпечити стабільність водопостачання та теплопостачання”, — наголосив Харченко.
Незважаючи на позитивну динаміку підготовки порівняно з попередніми роками, експерт попереджає, що стовідсоткових гарантій безперебійної роботи інфраструктури надати неможливо. Це пов’язано з непередбачуваністю російських атак.
Масштабні роботи тривають, але реалізація займе три роки
Стандартні технічні роботи з підготовки до опалювального сезону вже завершено. Наразі активно тривають роботи в межах комплексних планів стійкості міст, які передбачають встановлення систем резервного електропостачання та теплового обладнання, а також диверсифікацію джерел теплопостачання.
Олександр Харченко пояснив, що початкові плани були надзвичайно амбітними, проте реалізувати весь необхідний комплекс заходів за один рік фізично та ресурсно неможливо. Тому ці плани були затверджені в трирічному форматі. Роботи триватимуть протягом усієї зими, з планами завершення значної частини об’єктів до грудня або січня, аби встигнути до найхолодніших місяців — січня та лютого.
Нагадаємо, у 2024 році Україна планує побудувати 1 ГВт газової маневрової генерації, а протягом найближчих років — ще 4 ГВт. Водночас, за повідомленнями, у вересні 2026 року в Україні були призупинені проєкти нових генеруючих потужностей загальною потужністю 1,5 ГВт.
