Вчені відкопали 419-мільйонну рибу, яка змінила уявлення про ранню еволюцію
Археологи виявили рештки невідомого раніше виду безщелепної риби, що жили на Землі приблизно 419 мільйонів років тому. Ця знахідка, названа Asioaspis brachyotus, має унікальні анатомічні особливості, які вказують на новий тип поведінки та еволюційний перехід у давніх хребетних. Дослідження, опубліковане в журналі Vertebrata PalAsiatica, проливає світло на ранні етапи розвитку тваринного світу.
Еволюційний міст між примітивними та розвиненими формами
Риба Asioaspis brachyotus, що мешкала на території сучасного південно-західного Китаю в ранньому девоні, належить до вимерлої групи галеаспід. Ці давні істоти, що мали кістковий панцир на голові, є надзвичайно важливими для розуміння еволюції хребетних, оскільки вони ближчі до щелепних тварин, ніж сучасні безщелепні, такі як міноги.
За словами доктора Чжі-Кунь Гая з Інституту палеонтології хребетних і палеоантропології Китайської академії наук, Asioaspis brachyotus поєднує в собі риси як примітивних, так і більш розвинених представників свого ряду. Філогенетичний аналіз розміщує її між цими групами, вказуючи на ключове місце в еволюційному ланцюжку. Дослідники виявили, що ця риба мала щонайменше 12 пар зябрових кишень, а її овальний головний щит сягав 4,7–6 см у довжину.
Перехід від заритого життя до поверхневого існування
Найважливіша відмінність Asioaspis brachyotus від її примітивних родичів полягає в розташуванні отворів на головному щиті. У ранніх форм очі та центральний отвір були згруповані у верхній частині, що свідчить про спосіб життя, коли риба частково заривалася у пісок. Натомість, у Asioaspis brachyotus ці отвори розташовані далеко один від одного й ближче до краю нижньої облямівки.
Ця анатомічна особливість, на думку вчених, виключає можливість напівзаритого способу життя. Таке розташування отворів запобігало потраплянню мулу та бруду в ротову та зяброву порожнини. Натомість, це свідчить про те, що Asioaspis brachyotus, як і більшість галеаспід, вела типовий епібентосний спосіб життя, мешкаючи на поверхні морського дна. Таким чином, нова знахідка, ймовірно, представляє собою еволюційний перехід від напівінфауністичного (частково зануреного) до епібентосного (поверхневого) способу життя в межах ряду Polybranchiaspiformes.
Рештки Asioaspis brachyotus були знайдені у відкладах формації Сішаньцунь у провінції Юньнань. Колекція включає три майже повні та три фрагментарні головні щити. Ця знахідка додає ще один важливий фрагмент до розуміння ранньої еволюції хребетних, показуючи, як змінювалися не тільки окремі анатомічні риси, але й цілі стратегії життя на морському дні.
