Україна готується до зимових випробувань, фокусуючись на кризовому менеджменті та довгостроковому відновленні
Міністр економіки України Олександр Кравченко наголосив на необхідності розробки комплексних планів для протидії найгіршим сценаріям розвитку подій у зимовий період. За його словами, уряд працює над подвійною стратегією: подоланням поточних криз та одночасним формуванням основи для майбутнього економічного зростання після завершення війни.
«Ми не можемо передбачити майбутнє, але бути готовими до найскладніших викликів – це наш пріоритет», – заявив Кравченко під час заходу “Топменеджери, які тримають країну. Діалоги з NV”. Він виділив два ключові напрямки роботи: по-перше, це розробка “критичних планів” на випадок різноманітних негативних сценаріїв, і, по-друге, збереження довгострокової перспективи відновлення економіки.
«Ми намагаємося тримати цей подвійний фокус. Звичайно, перші тижні роботи Кабміну та наступний місяць будуть антикризовими. Однак, паралельно ми маємо не втрачати з поля зору горизонт після завершення війни», – пояснив міністр.
Перегляд економічних прогнозів та вплив російських обстрілів
Базовий прогноз зростання ВВП України на 2026 рік, який передбачав показники у 1-3%, зараз переглядається у бік зменшення. Міністр зазначив, що прямий ефект від російських обстрілів може скоротити цей показник на 0,5 процентного пункту.
“Україна вже почала 2026 рік зі скороченням ВВП на 0,6% у першому кварталі, що було спричинено руйнуваннями енергетичної інфраструктури. Однак, вже у другому кварталі економіка демонструвала значне відновлення, і за підсумками першого півріччя ми бачили невелике зростання”, – нагадав Кравченко.
Незважаючи на певні успіхи у відновленні, негативний вплив на економіку продовжують чинити руйнування енергетичної та логістичної інфраструктури, а також блокада портів, яка суттєво обмежує експортний потенціал країни.
Фінансова підтримка бізнесу та розширення програм страхування
Одним із пріоритетних напрямків роботи уряду є підтримка бізнесу, який зазнав ударів від російської агресії. Міністр назвав розширення програм страхування та пільгового кредитування ключовими інструментами для подолання наслідків. Особливу увагу приділено програмі “5-7-9%”, яка, на думку Кравченка, потребує розширення, зокрема, і для більших підприємств.
“Поточні бюджетні можливості не дозволяють нам забезпечити необхідний масштаб страхування військових ризиків. Тому Міністерство економіки спільно з Міністерством фінансів та Верховною Радою працює над розширенням програми страхування на 2027 рік”, – зазначив міністр. Він підкреслив, що як розширене страхування, так і пільгові кредити є абсолютно необхідними для створення сприятливих умов для бізнесу. Розширення страхування передбачатиме додаткове бюджетне фінансування та залучення коштів з інших джерел.
Підготовка до масштабного відновлення та залучення інвестицій
Окремим, але не менш важливим завданням Кабінету міністрів є підготовка до періоду масштабного відновлення та залучення інвестицій після завершення активних бойових дій. Міністр Кравченко акцентував увагу на необхідності вже зараз визначати пріоритетні сектори економіки, роблячи їх більш привабливими для інвесторів. Це включає інтеграцію України до спільного ринку ЄС, спрощення регуляторних процедур та підготовку конкретних інвестиційних проєктів.
«Нам належить виконати великий обсяг роботи, щоб ці сектори стали більш інвестиційно привабливими», – сказав він.
Крім того, Україна має розробити інвестиційну стратегію, яку можна буде представити донорам для залучення додаткового фінансування, а також створити умови для приходу приватного капіталу. Одним із таких інструментів є Ukraine Facility, який, за словами міністра, необхідно розширювати. Водночас, Україні потрібен ширший спектр фінансових інструментів, здатних зменшити ризики для приватних інвесторів. До таких інструментів належать додаткові механізми страхування військових ризиків та equity-фонди, що вже підтримуються Європейським Союзом та іншими міжнародними партнерами.
