Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що ризик загострення з боку Росії щодо держав Північноатлантичного альянсу повністю виключати не можна. В інтерв’ю DW він наголосив: союзники мають залишатися готовими до різних сценаріїв розвитку подій, навіть якщо пряме військове протистояння наразі не виглядає найбільш імовірним.
Балтійський сигнал: готовність без паніки
За словами латвійського лідера, ключовим фактором стримування є чітка і послідовна позиція НАТО. Будь-які провокаційні дії з боку Москви повинні отримати однозначну відповідь, аби не залишати простору для тестування меж Альянсу. Водночас Рінкевичс підкреслив, що причин для панічних настроїв немає.
Він звернув увагу на те, що нинішній військовий потенціал Росії обмежений, і країна не має достатніх ресурсів для повномасштабної війни проти НАТО. Значна частина її сил залучена до війни проти України, що істотно знижує можливості для відкриття нового фронту.
Окремо президент Латвії вказав на системні проблеми в оборонному секторі Європи. Йдеться про дефіцит озброєння, боєприпасів та сучасної техніки, що став очевидним після початку повномасштабної війни Росії проти України. За його словами, європейські країни мають пришвидшити розвиток оборонної промисловості, щоб зменшити залежність від зовнішніх партнерів.
Водночас він наголосив, що роль Сполучених Штатів у гарантуванні безпеки Європи залишається ключовою. Американська військова присутність і надалі є критично важливою складовою оборонної архітектури НАТО, і швидко знайти їй повноцінну альтернативу неможливо.
Можливі провокації біля кордонів НАТО
На цьому тлі з’являються сигнали про потенційні дії Росії, спрямовані на перевірку єдності Альянсу. За оцінками американських аналітиків, Кремль може вдатися до обмежених провокацій проти Польщі. Серед можливих сценаріїв називають атаки на об’єкти критичної інфраструктури або інциденти поблизу кордонів із Білоруссю та Калінінградською областю.
У Вашингтоні припускають, що подібні дії можуть мати на меті тестування швидкості та рішучості реакції НАТО, а також спробу вплинути на рівень підтримки України з боку західних союзників.
Рінкевичс також підкреслив, що інтеграція України до Європейського Союзу має не лише політичне чи економічне значення, а й безпосередньо впливає на безпеку всього регіону. На його думку, посилення зв’язків між Україною та ЄС сприятиме стабільності на східному фланзі Європи.
Країни Балтії традиційно займають жорстку позицію щодо Росії, зважаючи на історичний досвід і географічну близькість. Після 2014 року та особливо після 2022-го вони активно виступають за посилення оборонної співпраці в межах НАТО і збільшення військової присутності союзників у регіоні.
