“Сплячий” ген суперзору: як художниця розкрила секрет додаткового колірного сприйняття
До 12% жінок можуть мати генетичну схильність до так званої тетрахромазії – здатності бачити набагато більше кольорів, ніж пересічна людина. Ця особливість зумовлена наявністю додаткового, четвертого типу колбочок у сітківці ока, чутливого до жовто-зеленого спектра. Однак, як показують дослідження, цей “суперзоровий” ген часто залишається неактивним, “сплячим” протягом життя.
Світ крізь призму 100 мільйонів відтінків
Яскравим прикладом жінки, яка, ймовірно, зуміла активувати свій генетичний потенціал, є американська художниця Кончетта Антіко. Вона називає себе “королевою кольору” і стверджує, що бачить близько 100 мільйонів відтінків – це приблизно у 100 разів більше, ніж здатна сприйняти трихроматична зорова система більшості людей. Звичайний людський зір ґрунтується на трьох типах колбочок, які вловлюють червоні, зелені та сині хвилі світла. Тетрахромати ж мають ще один, четвертий рецептор, що розширює їхнє кольорове сприйняття.
Для митця, такого як Антіко, ця генетична перевага є справжнім “джеком потом” у природній лотереї. Її роботи вражають глибиною та насиченістю кольорів, демонструючи, як вона бачить світ. Наприклад, у своїй картині “Між дияволом і глибоким синім морем” художниця зображує місячне сяйво не лише жовтим і білим, а й додає ніжні зелені, фіолетові та рожеві відтінки, які, за її словами, вона дійсно бачить.
“Я насправді малюю саме те, що бачу. Якщо це рожева квітка, а потім раптом ви бачите трохи бузкового чи синього, то я справді це бачила”, – зізнається Антіко.
Від “сплячого” гена до функціонального тетрахромата
Проте, наявність четвертої колбочки не гарантує автоматичного “суперзору”. Дослідники, які вже понад десять років вивчають феномен Антіко, наголошують, що зір – це комплексний процес, у якому задіяні не лише очі, а й мозок. Світло, потрапляючи на сітківку, перетворюється на електричні сигнали, які далі обробляються мозком. Тому для повного розкриття потенціалу тетрахромазії необхідно, щоб мозок сформував відповідні нейронні шляхи, здатні обробляти додаткову інформацію про колір.
У науковому світі розрізняють “слабку” та “сильну” тетрахромазію. При “слабкій” тетрахромазії четверта колбочка існує, але зір залишається функціонально трихроматичним. “Сильна” тетрахромазія, навпаки, передбачає, що для розрізнення кольорів людина потребує чотирьох незалежних стимулів.
Вчені, які працюють з Кончеттою Антіко, схильні вважати її функціональним тетрахроматом. Вони висувають гіпотезу, що саме постійна практика та багаторічні заняття живописом з семирічного віку допомогли їй “пробудити” цю здатність, сприяючи розвитку необхідних нейронних зв’язків. Натомість, у більшості жінок, які є носійками відповідного гена, ця здатність залишається невикористаною, оскільки мозок не отримує стимуляції для обробки сигналів від четвертого рецептора.
Цікаво, що результати інших досліджень також показують, що деякі аспекти жіночого здоров’я можуть бути пов’язані з генетичними особливостями. Наприклад, нещодавні дослідження свідчать, що надмірне споживання кави жінками старшого віку може негативно впливати на щільність кісток. Натомість, помірне споживання кави або чаю, навпаки, може асоціюватися з вищою щільністю кісток. Ці знахідки підкреслюють складність взаємозв’язків у людському організмі та важливість подальших досліджень у сфері генетики та здоров’я.
