Банк Японії робить історичний крок: ставка досягла 30-річного максимуму
Центральний банк Японії здійснив значне коригування своєї монетарної політики, підвищивши облікову ставку до 1,25%. Цей рівень є найвищим з 1995 року, що свідчить про прагнення японського фінансового регулятора до нормалізації економічної ситуації після десятиліть наднизьких відсоткових ставок.
З початку 2024 року Банк Японії шість разів поспіль збільшував ключову ставку, яка раніше знаходилася на рівні -0,1%. Такий послідовний підхід спрямований на приведення японської монетарної політики у відповідність до тенденцій, що спостерігаються в інших провідних економіках світу.
Причини та виклики для японської економіки
Це рішення приймається на тлі комплексу економічних викликів, з якими зіткнулася Японія. Серед них – тривала слабкість національної валюти, єни, зростання споживчих цін та тенденція до скорочення чисельності працездатного населення. Водночас, нещодавно опубліковані макроекономічні показники демонструють деяке сповільнення інфляції: з 1,8% у липні до 1,7% у серпні. Незважаючи на це, показник залишається близьким до цільового рівня банку у 2%.
Історично Японія переживала період дуже низької інфляції або навіть дефляції протягом близько 30 років. Зростання цін, хоч і не є значним за світовими мірками, є відносно новим явищем для японської економіки. Значна залежність країни від імпорту енергоресурсів, зокрема з Близького Сходу, робить її вразливою до зовнішніх шоків. Поточна геополітична напруженість, зокрема у відносинах між США та Іраном, може мати прямий вплив на ціни енергоносіїв та, відповідно, на інфляцію в Японії.
Валюта країни, єна, також перебуває під значним тиском. У серпні стало відомо про спільні інтервенції Японії та США з метою стабілізації курсу єни, яка впала до найнижчого рівня за останні 40 років. Навіть міністр фінансів США висловлював очікування щодо більш активних дій Банку Японії для підтримки національної валюти.
Експерти попереджають, що якщо ослаблення єни триватиме, незважаючи на підвищення ставок, це може призвести до посилення інфляційного тиску. Така ситуація може змусити Банк Японії застосовувати більш жорстку монетарну політику, ніж це бажано для ринків чи уряду країни.
Порівняння з іншими країнами:
На тлі цих подій цікаво відзначити дії інших центральних банків. Нещодавно Правління Національного банку України підвищило облікову ставку до 16%, аргументуючи це стійким ціновим тиском та посиленням проінфляційних ризиків. Водночас, Федеральна резервна система США також продовжила цикл підвищення процентних ставок, досягнувши рівня 3,75-4%, і не виключає подальших кроків у цьому напрямку. Це свідчить про загальносвітову тенденцію до боротьби з інфляцією шляхом посилення монетарної політики.
