Малий бізнес США кидає виклик митам Трампа: нове судове протистояння
Два невеликі американські підприємства розпочали юридичну боротьбу проти останньої серії мит, запроваджених адміністрацією Дональда Трампа. Нові торговельні обмеження, що торкнулися імпорту з шести десятків країн, на думку позивачів, перевищують конституційні повноваження президента щодо оподаткування товарів, що ввозяться до країни.
Позов, який розглядається у Суді США з питань міжнародної торгівлі у Нью-Йорку, стверджує, що для законного обґрунтування запровадження нових мит вимагається більш глибокий аналіз та чіткі висновки щодо недобросовісних торговельних практик кожної конкретної країни. Цю аргументацію підтримує некомерційна юридична організація, яка вже має досвід успішного оскарження попередніх мит, запроваджених попередньою адміністрацією. Позивачі переконані, що дії пана Трампа фактично є спробою повторного запровадження торговельних бар’єрів, які раніше вже були визнані Верховним судом США неправомірними.
Два бізнеси, одна мета: боротьба за справедливу торгівлю
Серед компаній, що виступили з цим позовом, – Burlap & Barrel, імпортер екзотичних спецій, який раніше вже протестував проти тимчасового 10-відсоткового глобального мита, накладеного адміністрацією Трампа. Другий позивач – Collective Horology, американський рітейлер, що спеціалізується на продажу годинників. Ці компанії, хоч і представляють різні галузі, об’єднані спільною проблемою: вони вважають, що нові мита несправедливо обтяжують їхню діяльність та суперечать встановленим торговельним нормам.
Раніше введені мита обґрунтовувалися за розділом 301 Торговельного акту 1974 року. Ця норма призначена для протидії нечесним або дискримінаційним економічним практикам інших держав. На відміну від Закону про надзвичайні економічні повноваження (IEEPA), за допомогою якого Трамп запровадив свої перші мита, скасовані пізніше Верховним Судом, або повноважень на введення тимчасових глобальних тарифів, розділ 301 вже неодноразово використовувався попередніми американськими президентами.
Проте, малі підприємства у своєму позові наголошують, що мита, запроваджені за цим розділом, історично були спрямовані на конкретні країни та окремі галузі економіки, тоді як нинішній підхід Трампа, який охоплює широкий спектр товарів з багатьох країн, не має прецедентів у американській історії. Адвокат компаній, Джеффрі Шваб з Liberty Justice Center, зазначає, що розділ 301 не надає повноважень “обкладати митом практично увесь імпорт з майже усіх країн за заздалегідь встановленими ставками”.
Передісторія торговельних війн: від скасованих до нових обмежень
Ця судову справу варто розглядати в контексті тривалого протистояння адміністрації Трампа з міжнародною торговельною системою. 2 квітня 2025 року президент Трамп оголосив про запровадження так званих “взаємних мит”, які мали б вирівняти торговельний баланс з іншими країнами. Розмір цих мит коливався від 10% до понад 40%, що викликало значне занепокоєння серед міжнародних партнерів США.
Наслідки цих дій не забарилися: 20 лютого 2026 року Верховний суд США поставив крапку в цій суперечці, визнавши мита незаконними та скасувавши їх. Однак, це не зупинило імпульс до запровадження торговельних обмежень. Адміністрація Трампа запровадила тимчасове глобальне мито у розмірі 10%, термін дії якого мав завершуватися у липні.
Здавалося б, це могло стати початком послаблення торговельного тиску. Проте, 24 липня, за декілька днів до закінчення терміну дії тимчасового мита, адміністрація Трампа оголосила про введення нових мит. Це були 10- і 12,5-відсоткові мита на товари, що надходять від 60 торговельних партнерів, включно з країнами Європи та Китаєм. Офіційне обґрунтування – “недостатнє дотримання заборони на використання примусової праці”, що, на думку критиків, виглядає як привід для чергового етапу торговельної війни.
Позивачі у справі просять суд визнати нові мита незаконними, заборонити їх застосування та забезпечити можливість відшкодування імпортерам усіх сплачених коштів за період їхньої дії. Ця справа може мати значні наслідки для майбутнього торговельної політики США та відносин з країнами-партнерами.
