Вчені наближаються до розгадки феноменальної витривалості кажанів, яка може відкрити нові підходи до лікування запальних захворювань і продовження життя. Ключем до цього став білок ASC2, описаний у науковій роботі 2023 року, що привернула увагу медичної спільноти.
Дослідження колоній кажанів, зокрема у Сінгапурі, дає змогу вивчати механізми, які дозволяють цим тваринам залишатися здоровими навіть у присутності небезпечних вірусів. Відомо, що кажани здатні переносити збудників сказу, Еболи та інших інфекцій, не демонструючи клінічних симптомів. Водночас тривалість їхнього життя — до 40 років — значно перевищує типові показники для дрібних ссавців.
Науковці пов’язують це з особливостями імунної відповіді. Організм кажанів здатний контролювати хронічне запалення — процес, який у людей асоціюється зі старінням і розвитком серцево-судинних, метаболічних і нейродегенеративних хвороб.
Білок, що стримує запалення
У центрі уваги дослідників опинився білок ASC2, який регулює запальні реакції. У людей також існує відповідний ген, однак у кажанів його активність, ймовірно, посилена в ході еволюції. Вважається, що це пов’язано з високими енергетичними навантаженнями під час польоту, які вимагали ефективніших механізмів захисту від пошкоджень.
Експериментальні моделі підтверджують значення цього білка. Генетично модифіковані миші з доданим ASC2 демонстрували значно кращу стійкість до вірусних інфекцій: рівень смертності під час зараження грипом зменшився удвічі. Подібні результати отримано і в дослідах на клітинах людини.
Ці дані свідчать, що контроль запалення може бути ключем до зниження ризику тяжких ускладнень, включно з так званими цитокіновими бурями, які виникають при надмірній імунній відповіді.
Перспективи для медицини
На основі відкриття вже ведеться розробка нових препаратів. Один із кандидатів — експериментальний засіб PS1001, що імітує механізми, властиві організму кажанів. Очікується, що такі ліки зможуть одночасно впливати на широкий спектр запальних процесів.
Наразі тривають токсикологічні дослідження, а перші клінічні випробування за участю людей заплановані на 2027 рік. Якщо ефективність підтвердиться, це може змінити підходи до лікування хронічних захворювань, пов’язаних із запаленням.
Інтерес до кажанів як до джерела медичних інновацій зріс після пандемії COVID-19, коли стало очевидно, що ці тварини відіграють важливу роль у циркуляції вірусів. Однак нині дослідники дедалі більше зосереджуються не лише на ризиках, а й на потенційних перевагах, які їхня біологія може дати сучасній медицині.
